Відповідь: Відповідно до частини другої статті 435 Цивільного кодексу України суб'єктами авторського права, крім первинних суб'єктів (авторів творів), також є інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори за договором або законом. Статтею 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі — Закон) визначено, що с уб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їхні спадкоємці передали свої авторські майнові права. Згідно з частиною першою статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права. Зокрема статтею 31 встановлено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передання майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Відповідно до статті 1113 Цивільного кодексу України передання майнових прав може бути здійснено на підставі договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

Таким чином, відповідно до положень Закону суб'єктами авторського права є: — первинні суб'єкти (автори); — їхні спадкоємці; — особи, яким передані (відчужені) майнові права, відповідно до статті 31 Закону. Тобто до суб'єктів авторського права віднесені особи, яким передані (відчужені) права відповідно до статті 31 Закону і не включені особи, яким передані права на використання творів відповідно до статті 32 Закону, положення якої передбачають передання невиключних майнових прав. Що ж до передання прав саме на використання творів, то Цивільним кодексом України передбачено, що договори на використання об'єкта інтелектуальної власності, у тому числі авторського права, можуть бути у вигляді, зокрема, ліцензії, ліцензійного договору. Статтею 1108 Цивільного кодексу України ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. Відповідно до статті 32 Закону за авторським договором про передання невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передання невиключного права на використання твору іншим особам.

Відповідь: Суб'єкт невиключного авторського права повинен діяти лише в межах наданих йому правомочностей відповідно до положень укладеного договору з суб'єктом авторського права в кожному конкретному випадку. Разом з тим , відповідно до частини другої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суб'єкт, який володіє невиключним правом на розповсюдження, може звернутися до суду за захистом своїх інтересів, а саме: якщо дії третіх осіб, які розповсюджують контрафактні примірники без відповідного дозволу суб'єкта суміжних прав, створюють перешкоди у законній діяльності суб'єкта невиключних прав. Засобом боротьби у такому випадку є звернення до правоохоронних органів з метою притягнення правопорушників до відповідальності (кримінальної, адміністративної).

Однак при цивільному або господарському провадженні у будь-якому випадку, у першу чергу, захищатимуться права саме суб'єкта авторського права, оскільки саме він має виключне право дозволяти або забороняти розповсюдження примірників його творів.