Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав інтелектуальної власності останнім часом регулярно піддається ревізіям. У новому тисячолітті уряд України змінював його тричі. Однак, якщо досі ініціатором змін виступало патентне відомство (Укрпатент), яке прагнуло збільшити свої надходження від розгляду заявок, то тепер відомство, навпаки, проти нового, як стверджують в Укрпатенті, багатократного підвищення розмірів зборів для національних заявників, а також зниження вартості набуття та підтримки прав для іноземців, запропонованого Міністерством економіки.

Вимоги створити новий Порядок залунали від представників Мінекономіки ще до набрання чинності прийнятою наприкінці минулого року постановою. На початку лютого ц.р. Валерій П'ятницький, тодішній заступник міністра, який очолював українську делегацію на переговорах щодо вступу до СОТ, назвав постанову № 1716 «кроком назад» у виконанні правил цієї організації.

— Закрити очі на існування такого документа або вважати, що наші партнери [по СОТ] його не помітять, просто неможливо, — сказав В. П'ятницький. На його думку, встановлення різних розмірів зборів для вітчизняних і зарубіжних правовласників є порушенням базового принципу СОТ, згідно з яким країна повинна надавати однаковий режим резидентам і нерезидентам.

Згідно з Угодою СОТ про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS) іноземцям забезпечується не менш сприятливий режим, аніж національному заявнику, у питаннях охорони прав інтелектуальної власності. Це так званий «національний режим». А «режим найбільшого сприяння» передбачає, що будь-яка перевага чи привілей, які надаються резиденту, мають надаватися і представникам усіх інших країн — членів СОТ.

20 травня РНБО доручила МОНу, Мінекономіки та Мін'юсту внести на розгляд Кабміну пропозиції щодо скасування «дискримінаційних» зборів для резидентів та нерезидентів України. Це, мовляв, потрібно для забезпечення вступу до СОТ. Не минуло і тижня як Кабінет Міністрів ухвалив нову редакцію порядку сплати зборів, підготовлену Міністерством економіки.

Відомству Сергія Терьохіна не сподобалася наявність двох шкал розмірів зборів — вищих для резидентів багатших країн та нижчих — для бідніших (Україна та 110 країн, у яких ВВП на душу населення становить менше $3 тис.). Тож Мінекономіки запропонувало створити одну шкалу, одночасно надавши заявникам з бідніших країн пільгу: сплачувати 25% встановленого розміру.

Проте документ залишився без підпису Юлії Тимошенко. Спільними зусиллями МОН і Національна академія наук зупинили його в секретаріаті Кабміну. У результаті, прем'єр наприкінці червня доручила міністерствам внести пропозиції щодо доцільності прийняття таких змін.

Шило на мило

У довідці Мінекономіки щодо проблемних питань, які потребують невідкладного вирішення з метою забезпечення набуття Україною члентства у СОТ, розміщеній 23 травня на веб-сайті міністерства, немає проблеми, пов'язаної зі зборами за дії з охорони прав інтелектуальної власності. Відсутні і будь-які офіційно встановлені факти невідповідності чинного порядку сплати зборів вимогам СОТ. При цьому, на сьогодні деякі члени організації, зокрема сусідня Молдова, мають подвійні шкали зборів для національних та іноземних заявників. Більш того, експерти говорять про наявність «прихованої» подвійної шкали для торговельних марок навіть у США, де передбачені суттєві знижки для малих підприємств, якими, як правило, не в змозі скористатися іноземні заявники.

Якщо в Мінекономіки стримають своє слово — в наступному номері читачі «Інтелектуальної власності» дізнаються про те, у зв'язку з чим з'явилася ідея розробити проект нового порядку сплати зборів.

Олена Саверченко, начальник відділення економічного регулювання промислової власності Укрпатенту, вважає, що чинний порядок не дискримінує заявників з багатших країн.

— Про яку дискримінацію йдеться, якщо резиденти понад ста держав платять за тією ж шкалою, що й українські заявники? — запитує вона.

На думку патентного повіреного Михайла Дубинського, голови Комітету Американської торговельної палати в Україні з питань інтелектуальної власності, Угода TRIPS безпосередньо не торкається ані питання сплати зборів, ані поділу країн на «багаті» та «бідні».

— Головним є таке запитання: чи регулюється Угодою сплата зборів? — вважає він. — Якщо відповідь буде «так», то поділ країн на «багаті» та «бідні» не відповідатиме принципам TRIPS. Якщо визнати, що питання сплати зборів є внутрішньою, адміністративною прерогативою кожної країни, то існування декількох шкал, надання знижок тощо не суперечитиме Угоді.

За словами Василя Краснікова, президента Всеукраїнської асоціації патентних повірених, чинними міжнародними актами передбачена можливість застосування пільгових режимів щодо окремих суб'єктів з найменш розвинутих країн, а також для фізичних осіб, які проживають у державах, де ВВП на душу населення становить менше $3 тис. на рік.

Так, відповідно до п. 4 Переліку зборів, що міститься в Інструкції до Договору про патентну кооперацію, міжнародний збір за подання заявки на винахід та збір за обробку встановлено у розмірі, зменшеному на 75% від загального розміру збору (пільги для заявників з країн східної Європи).

В Україні критерій визначення пільговиків при сплаті зборів аналогічний тому, що передбачений Євразійською патентною конвенцією. Відповідно до змісту п. 40 (4) Патентної інструкції до цієї конвенції збори за пільговим тарифом сплачують особи, які мають постійне місцезнаходження на території будь-якої держави — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, де рівень ВВП на душу населення не більший $3 тис. на рік.

На думку директора Центру інтелектуальної власності і передачі технологій НАН України Юрія Капіци, вимогам TRIPS суперечить саме запропонований Міністерством економіки проект постанови, оскільки він передбачає зростання приблизно в 6 разів витрат для національного заявника та заявників з інших «бідних» країн. Так, в Україні витрати на подачу заявки та підтримання чинності патенту на винахід у перші п'ять років становить 70% розміру середньої заробітної плати, а згідно з проектом Мінекономіки — 198%. При цьому стаття 41 TRIPS вимагає, щоб вартість охоронних процедур не була високою і не супроводжувалася значними матеріальними витратами.

Проти прийняття нових змін у запропонованій редакції також виступив Комітет інтелектуальної власності Асоціації правників України. Як повідомили кореспонденту «Інтелектуальної власності» у прес-службі АПУ, крім недоліків у самому тексті проекту, які, на думку правників, можуть взагалі унеможливити сплату зборів, Комітет вважає недоцільним унесення будь-яких змін до порядку сплати зборів.

«За останні роки положення про сплату зборів та їх розміри змінювались декілька разів. І це ніяк не може позитивно вплинути на функціонування системи захисту прав промислової власності в Україні — адже коли, наприклад, заявник патенту на винахід протягом терміну реєстрації його винаходу в Україні (приблизно 3-4 роки) отримує 3-4 повідомлення про зміну розміру зборів та про необхідність доплати у зв'язку із такою зміною, це свідчить лише про нестабільність нашої системи охорони прав промислової власності та може викликати у потенційних заявників небажання мати справу з Україною», — йдеться у висновку Комітету, який очолює Тетяна Глуховська, патентний повірений адвокатської контори «Коннов & Созановський».

Обговорити? На це немає часу

Якою буде подальша доля проекту Порядку сплати зборів — наразі невідомо: підкилимова боротьба у владних кабінетах триває. У відповідь на проект Мінекономіки Міністерство освіти і науки запропонувало власний варіант документу, у якому відсутнє неприємне вуху міністра економіки слово «нерезидент». Проте принциповий поділ країн на дві групи жоден з проектів не усуває. Об'єднує два документи міністерств-опонентів і те, що жоден з проектів не було подано на суд громадськості як того вимагає закон*.

Виправдання в міністрів є — надмірно стислі терміни. За «невідкладними заходами» чиновники не мають часу на такі «дрібниці», як обговорення проектів нормативно-правових актів навіть з тими, на кого поширюватиметься їх дія. Між тим, не одному фахівцю галузі чи керівнику підприємства, яке реєструватиме торговельну марку, патентуватиме винахід тощо, хотілось би почути більше аргументів стосовно доцільності змін.

P.S. Незалежно від того чи уряд прийме новий Порядок сплати зборів — не виключено, що незабаром його знову доведеться змінювати. У вересні Верховна Рада розпочне розгляд нових редакцій законопроектів з охорони прав інтелектуальної власності, які вже зараз активно узгоджуються з Цивільним кодексом та нормами ЄС. І можна не сумніватися: депутати доручать Кабінету міністрів привести Порядок сплати зборів у відповідність до нових законів.

— Головне те, що він працює. Він не є ідеальним, зокрема у частині збалансованості окремих видів зборів, однак порядок забезпечує функціонування патентної системи.

— Він гірший за попередні, але набагато кращий за той, що планується, оскільки не «ріже» національного винахідника.

— Важливо не робити різких рухів. Треба розуміти, що система сплати зборів — це дуже тонкий механізм, чутливий до будь-яких зовнішніх коливань. На мою думку, треба зробити лише дві речі — сформулювати базові принципи сплати зборів та реалізувати їх на практиці. Таким має бути правило «золотої середини» — якщо збори будуть завеликі — ми втратимо національних заявників, якщо замалі — втратимо експертизу.

— Необхідно розробити єдину шкалу, але за іншим принципом. Іноземні заявки відрізняються від українських цілою низкою характерних рис, наприклад, кількістю пунктів формули винаходу: у нас більше двох - рідкість, а в іноземців — є й 10, і 20, і 100. Ось за ці додаткові пункти варто брати вдесятеро більше. Тоді шкала буде єдиною, а гроші всі як платили, так і платитимуть, іноземці багато, наші — мало.

Примітки:

* Постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1716 до тексту

** Заради справедливості відзначимо, що МОН заручився підтримкою проекту з боку створеної при міністерстві Громадської ради з питань науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності . Проте навряд чи громадська рада може замінити громадськість до тексту