Представники гіганта ІТ-індустрії, незадоволеного темпами легалізації, погрожують поверненням торговельних санкцій США за недотримання прав інтелектуальної власності та розірванням угоди у разі, якщо до 1 липня ц.р. Кабмін не вдасться «до екстрених заходів». Договір між Міністерством_освіти_і_науки_України та Microsoft Ireland Operations Limited — суб'єктом авторських прав на ПЗ Microsoft, передбачав поступову заміну піратських програм, що використовуються в держструктурах, на ліцензійні протягом 2005-2007 років. У затвердженій договором програмі ліцензування зафіксовано «прогноз» обсягів закупівель комп'ютерних програм державними органами: по 120 тис. примірників спеціальної версії Windows та Office щороку приблизно однаковими частинами.

У свою чергу корпорація оголосила про 50-60% знижки для держструктур за комплект операційної системи та офісного пакету. Як повідомляв раніше заступник голови ДДІВ Володимир Дмитришин, ціна такого комплекту не повинна перевищувати $248 (без урахування митних та податкових зборів, а також комісійних зборів компаній-партнерів, які постачають програми Microsoft українським покупцям).

Натомість українські органи влади спромоглися придбати менше половини необхідного. «2005 року зобов'язання були виконані десь на 12%, а в першій половині 2006 — трохи більше, ніж на 2-3%» — заявив під час брифінгу 6 червня Валерій Лановенко, генеральний директор «Майкрософт Україна», дочірнього підприємства ІТ-корпорації.

У договорі зафіксовано: Microsoft гарантує, що відпускні ціни на ПЗ не будуть підвищуватися до 2007 року за умови придбання на кінець 2005 року не менш як 33% запланованого обсягу закупівель комп'ютерних програм та по закінченні 2006 року — не менше 66%. В іншому випадку, відзначається в угоді, дію програми ліцензування для тих комп'ютерних програм, за якими не було досягнуто запланованих показників, буде припинено.

Гроші на програмне забезпечення пішли на забезпечення виборів?

За словами Володимира Вальчука, директора по роботі з корпоративними клієнтами «Miсrosoft», у випадку, якщо Україна не виконає зобов'язання стосовно легалізації ПЗ, їй загрожує повернення до статусу пріоритетної країни Списку_301 та нове застосування економічних санкцій США. «Якщо Україна знову потрапить до цього списку, за рік країна втратить удвічі більше коштів, ніж за три роки впровадження програми», — цитує В. Вальчука газета Дело від 7 червня.

На даний момент США продовжує спеціальне спостереження за тим, як українська влада бореться з порушеннями прав інтелектуальної власності. Раз у два місяці в Держдепартаменті інтелектуальної власності збирається група співпраці у сфері захисту прав, до якої входять українські чиновники, представники посольства США та індустрії звукозапису. Наразі головне питання, що порушується американською стороною, стосується піратства при виробництві та розповсюдженні дисків, а не використанні ПЗ.

До того ж, правовласники визнають факт зниження рівня софтверного піратства. За висновками дослідження компанії IDC, проведеного на замовлення Асоціації виробників програмного забезпечення BSA, за підсумками минулого року в нашій країні зафіксовано найвищі темпи падіння рівня піратства у сфері ПЗ. До речі, у Києві результати дослідження наприкінці травня представляла компанія «Майкрософт Україна».

Та й сам Microsoft визнає торішні успіхи України з легалізації комп'ютерних програм: «Результатом дії [договору про легалізацію] в 2005 році стало помітне зниження обсягів використання неліцензійних програм Microsoft у державних установах, що вперше дозволило багатьом органам виконавчої влади почати реалізацію послідовної політики розвитку своїх інформаційних систем з використанням сучасних інформаційних технологій. Однак на початку 2006 року темпи здійснення легалізації програмного забезпечення державними установами в рамках договору значно скоротилися, а їхня активність уперше за весь час дії договору впала до критичної відмітки», — відзначається у прес-релізі корпорації від 5 червня.

Тож претензії Microsoft стосуються саме поточного року. Причину того, що органи державної влади різко зменшили обсяги закупівлі програм Microsoft, у корпорації вбачають у неефективному використанні бюджетних коштів, а в Міністерстві освіти і науки України пов'язують з виборами. «Гроші [на легалізацію] виділені, але нам кажуть, що вони будуть у четвертому кварталі. Всі гроші були у виборах. І досі там. Невже цього ніхто не розуміє?» — сказав на умовах анонімності співробітник структури МОН після заяви Microsoft.

Як стверджують експерти, витрати на придбання нових версій Windows та Office, передбачених програмою ліцензування, нерідко вимагають оновлення комп'ютерної техніки в кабінетах державних службовців. А це — додаткове фінансове навантаження на бюджет.

На сьогодні переважна більшість примірників програмних продуктів, що використовуються та закуповуються державними органами для використання офісними службовцями, — це продукти Microsoft.

У розмові з кореспондентом «ІВ» представник однієї з ІТ-компаній на умовах анонімності сказав: «Якби Microsoft отримав усі гроші, які запланував, то [у бюджетних організацій] не залишилося б коштів ні на принтери, ні на стрічки для них».

Що буде, якщо угоди не буде?

Щодо того, чим закінчиться напруження в стосунках між Microsoft та українським урядом — прогнози існують різні. Від можливого запровадження санкцій США до відсутності серйозних наслідків. Адже Microsoft домігся значного зростання закупівель ПЗ державними органами.

Арифметичний підрахунок — 15% від загального прогнозованого обсягу (120 тис. примірників) помножити на приблизну ціну комплекту операційної системи та офісних програм ($250) — дозволяє припустити, що Microsoft за перший рік дії угоди про легалізацію отримав близько $4,5 млн. Щоправда, якщо враховувати, що корпорація планувала на кінець 2005 року отримати третину від загальної прогнозованої суми, то правовласник недорахувався ще близько $5 млн.

Дехто в МОН не виключає: корпорація може за допомогою погроз домогтися простішого способу отримання коштів за легалізацію ПЗ — шляхом централізованої закупівлі урядом необхідної кількості копій комп'ютерних програм для всіх органів державної влади.

Не можна виключати: невдоволення Microsoft занадто повільною легалізацією програм в органах влади може бути використане для поліпшення ситуації з продажами ПЗ в інших напрямках, де цьому можуть сприяти державні чиновники. Так, за повідомленням прес-служби МОН, 20 червня під керівництвом першого заступника Міністра освіти і науки України Андрія Гуржія відбулася спільна нарада представників МОН та Microsoft, на якій розглядались питання стану забезпечення навчальних закладів та наукових установ ліцензійними програмними продуктами.

Тим часом прихильники програмного забезпечення з відкритим кодом переконують, що впровадження саме такого ПЗ для держави було б значно вигіднішим, ніж продовження використання пропрієтарних програм, до яких відносяться і продукти Microsoft.

Валерій Єлізар'єв, директор українського представництва компанії Novell, розробника ПЗ з відкритим кодом, повідомив «ІВ» про плани компанії випустити нову версію т.зв. настільного ПЗ, що призначене для використання офісними працівниками, влітку цього року і запропонувати його для використання в державних органах.

«Ми підтримуємо боротьбу Microsoft за використання легального програмного забезпечення. З іншого боку, ми розуміємо, що не так просто враз усе легалізувати: підхід має бути зваженим і диференційованим. Гадаємо, для держави в цій ситуації було б вигідно використовувати програмне забезпечення з відкритим кодом», — сказав В. Єлізар'єв.

За його словами, переваги відкритого коду полягають у тому, що кожного дня у світі створюється величезна кількість нових відкритих програм, які можуть бути використані організаціями на різних умовах; існує можливість всебічного відкритого тестування коду таких програм спільнотою розробників та швидкої реакції на всілякі нововведення — нові технології, обладнання тощо.

При цьому кінцевий користувач відкритих програм, як правило, сплачує не за ліцензію, а за послуги з їх підтримки та адаптації до своїх потреб та можливостей. За словами В. Єлізар'єва, вартість комплекту рішень для настільних систем, що пропонує Novell, майже на порядок нижча схожих рішень на базі пропрієтарного ПЗ.

«ІВ»: Чи вигідний для України договір про легалізацію ПЗ Microsoft?

— Є така фраза — цілі добрі, та засоби погані. Цей договір не може вважатися безумовно вигідним державі Україна, хоча він беззаперечно є вигідним компанії Miсrosoft. Зупинимось лише на деяких аспектах цього договору:

120 тис. копій операційної системи (ОС) MS Windows та 120 тис. копій MS Office — звідки така цифра? Чому не 12 чи, скажімо, не 420 тисяч? Уже, припустимо, сам факт того, що не на всіх комп'ютерах з Windows потрібний офісний пакет, викликає питання щодо обґрунтованості цих цифр.

Така велика партія ПЗ не повинна надходити від одного постачальника, оскільки це є ознакою спроби встановлення монопольного становища на ринку. Невже у Кабінеті міністрів сидять мрійники, які вірять у те, що компанія-монополіст не буде невиправдано підвищувати ціни, коли їй заманеться? Це запитання і до Антимонопольного комітету України.

Чи припустима знижка у 60%? Хіба гравці на ринку ПЗ не повинні мати однакові права і чи не є це ознакою демпінгової політики?

Насправді незалежна держава повинна додержуватись принципу диверсифікації у будь-якій стратегічній сфері. У XXI сторіччі інформаційні технології є чи не одним iз найбільш стратегічно важливих секторів розвитку держави, і тому, щоб не опинитися у заручниках іноземної компанії, держава має максимально урізноманітнити джерела постачання ПЗ для потреб власних установ та організацій. А це вже запитання до Ради національної безпеки і оборони.

Врешті-решт, цей договір є болісним ударом по вітчизняному виробнику, захист інтересів якого декларується один раз на 4-5 років (перед черговими виборами Президента або Парламенту).

Проте ми всіляко наполягаємо на тому, що легалізація будь-якого ПЗ, і не тільки компанії «Miсrosoft», виконуватись повинна, оскільки піратське забезпечення — це такий же крадений товар, як і будь-який інший. Програмісти повинні отримувати платню за свою роботу.

«ІВ»: Які заходи в сфері використання ПЗ у держструктурах необхідно вжити державі, аби забезпечити дотримання авторських прав та розумне використання бюджетних коштів?

— На теперішній день майже монопольно використовуються закриті формати компанії Miсrosoft, що звужує коло альтернативних постачальників ПЗ, адже використання цих форматів іншими виробниками без згоди Miсrosoft є протизаконним.

Потрібно прийняти законопроект про відкриті формати даних. Це, по-перше, підвищить рівень конкуренції на ринку державних закупівель ПЗ. По-друге, дасть змогу знизити рівень залежності від продукції Miсrosoft, ціна на яку провокує поширення піратського ПЗ.

Велика кількість тендерів на закупівлю програмних комплексів, що оголошуються державними установами та організаціями, уже містять вимоги на кшталт «ОС MS Windows 2000/XP, MS Office 2003, формат даних MS Word 6.0».

Потрібно прийняти постанову Кабінету Міністрів, яка б унеможливлювала безальтернативне використання лише однієї ОС у держустановах та організаціях. Це зменшить монопольне використання продукції Miсrosoft. Крім того, тендерні умови повинні зобов'язувати постачальників техніки чи програмних комплексів включати у комерційну частину тендерної пропозиції ціну на ОС та супровідні пакети.

Незрозуміло, чому силові відомства не провадять більш жорстку політику щодо виконання посадовими особами затвердженого Кабміном Порядку використання комп'ютерних програм в органах виконавчої влади. Чомусь держслужбовці не розуміють того, що використання піратського ПЗ є таким же злочином, як і, скажімо, робота на крадених комп'ютерах чи використання крадених меблів.

Верховній Раді України у рамках Закону України «Про авторське право і суміжні права» потрібно визнати вільні ліцензії, зокрема Загальну публічну ліцензію GNU GPL, оскільки на сьогодні в Україні юридичний захист продуктів, випущених під цією ліцензією, є непростим завданням.

«ІВ»: Дехто каже, що використання відкритого ПЗ, яке не вимагає платні за ліцензію, нерідко обходиться в цілому дорожче, у зв'язку з необхідністю оплати послуг ІТ-фахівців.

— Якщо порівняти витрати, що плануються на легалізацію піратського ПЗ компанії «Miсrosoft», та витрати на курси перекваліфікації при переході на відкрите ПЗ, то цифри будуть абсолютно різних порядків. Наприклад, легальне ПЗ від «Miсrosoft» (Wіndows XP Professіonal Russіan Upgrade OLP C GOVT і Offіce 2003 Wіn32 Ukraіnіan OLP C GOVT) на відділ з десятьма комп'ютерами коштуватиме приблизно 15 тис. грн. При цьому аналогічний комплект від компанії Майлінукс (ОС myLinux 3.1 та офісний пакет OpenOffice.org) коштуватиме всього 20 грн. і його ціна не залежатиме від кількості комп'ютерів, на які його буде встановлено. Витрати на процес перепідготовки користувачів у цьому випадку будуть незначними у порівнянні з платнею за легалізацію піратського ПЗ.

З іншого боку, «кухарка не повинна керувати державою», тобто підтримкою ПЗ мають займатися спеціалісти. Видимість легкості у налаштуванні ПЗ від Miсrosoft призводить до того, що у держустановах починають економити на зарплатні системного адміністратора, використовуючи на цих посадах спеціалістів низької кваліфікації. Як правило, результатом цього є відтік робочої сили у комерційний сектор, зниження рівня кваліфікації інженерно-технічного персоналу та нехтування безпекою у використанні ПЗ, що може мати наслідком масові вірусні комп'ютерні епідемії чи витоки інформації, яка є власністю держави.

На відміну від розробників пропрієтарного ПЗ, основним джерелом прибутків компаній, що займаються відкритим ПЗ, є технічна підтримка продукції. Витрачаючи кошти на підтримку вільного ПЗ, користувач отримує якісну та своєчасну консультаційну допомогу, рекомендації з ефективнішого використання ПЗ та заощадження коштів.

З макроекономічного погляду, витрачаючи бюджетні кошти на ПЗ вітчизняного виробника, держава запобігає витоку капіталу за кордон, що, загалом, призводить до поліпшення економічної ситуації в країні.

Опубліковано в журналі «Інтелектуальна власність», № 6, 2006