Спілкування без кордонів Нотатки з алуштинського ювілею
на головну

№ 6, 2006

архів усіх номерів

резолюція конференції

дивитися фотозвіт

   
http://www.intelvlas.com.ua
 
Вільну професійну дискусію запропонували фахівцям інтелектуальної власності організатори десятої алуштинської конференції — кримський уряд та редакція журналу «Інтелектуальна власність». У створенні приємної атмосфери організаторам допомагала кримська погода та той факт, що день міста Алушти випав саме на час проведення ювілейного форуму патентних повірених, судових експертів, юристів-практиків, науковців, представників органів виконавчої влади та суддів — з 29 травня по 2 червня.
 

Загалом до узбережжя Чорного моря з'їхалися понад 170 фахівців інтелектуальної власності з України, Росії, Литви, Латвії, Білорусі. Як висловився співведучий форуму, заступник начальника управління Мінекономіки Криму Борис Худолій, «географія конференції — від Литви до Владивостока». І справді, серед гостей був представник далекого сходу — керівник патентно-ліцензійного відділу Тихоокеанського океанологічного інституту Російської академії наук.

Про завдання-максимум конференції, яка цього року носила назву «Захист прав інтелектуальної власності», сказала співведуча форуму Ірина Абдуліна: «Ми звикли латати дірки, які існують у сфері захисту прав. Хотілося б на цій конференції трішки піднестися над поточними проблемами для того, щоб побачити, куди ми рухаємося, і як нам далі будувати фундамент, на якому всі ми стоїмо», — сказала головний редактор «ІВ», відкриваючи форум.

Про те, чи вдалося досягнути цієї мети — можна судити з резолюції конференції, з рекомендаціями відповідним органам державної влади, науковим установам та професійним асоціаціям.

На правах господарів у відкритті заходу взяли участь мер Алушти Володимир Щербина, заступник голови Ради міністрів АР Крим Олена Асмолова, голова постійної комісії з науки та освіти ВР АР Крим Анатолій Жилін. Учасників конференції заочно привітав і голова Держдепартаменту інтелектуальної власності Микола Паладій. «Щиро радий вітати провідних спеціалістів у сфері захисту прав інтелектуальної власності, що зібралися на цьому форумі. Важко переоцінити користь таких зустрічей, де можна обмінятися досвідом, обговорити проблеми, намітити шляхи співпраці, і нарешті, просто встановити неформальні контакти», — відзначалося у привітанні керівника ДДІВ.

Конференція, що відбулася на порозі літа, здебільшого була присвячена питанням судового захисту прав інтелектуальної власності, боротьби з правопорушеннями у цій сфері. Значна кількість доповідачів зосередилися на проблемах судової експертизи, а в останній робочий день учасники конференції брали участь у діловій грі — двох модельних судових засіданнях у справах, пов'язаних з захистом прав на торговельний знак та винахід.

  О.Грушанський та Г.Рузгіс у парку пансіонату

По завершенні алуштинської конференції деякі учасники форуму погодилися поділитися з «ІВ» враженнями: що сподобалося, а що — не сподобалося. За що висловлюємо подяку.

Гядімінас Рузгіс, гол.спец. Державного патентного бюро Литовської республіки: «Як представник державного патентного бюро Литовської Республіки, я вже другий рік поспіль беру участь в алуштинській конференції. Якісна зміна — велика. Теми конференції, спілкування з численними учасниками допоможуть в розумінні українських особливостей в захисті прав інтелектуальної власності. Хочу подякувати організаторам за хороші умови для плідної роботи».

 

Олександр Грушанський, патентний повірений, Запоріжжя:

«Вважаю, що конференція цього разу виявилася ще кращою, ніж раніше. Дуже сподобалися дискусії, які виникали в залі, а також те, що всім бажаючим надавалося слово, і поки не доходили спільних висновків, ніхто не підганяв, не припиняв дискусії. Це значно ліпше та корисніше, ніж нескінченна низка нудних доповідей.

Цікавою та корисною була ділова гра, але, гадаю, не вистачало антуражу судового засідання. Краще, якби судді знаходилися на сцені, може, навіть у мантіях. Це створювало би специфічний дух судового засідання. Єдине, що на відміну від справжнього судового засідання варто змінити, так це — дати право задавати запитання суддям. Власне, як ми це й робили: порушені питання обговорювались з усіх боків — з точок зору суддів, і експертизи, і патентних повірених, і споживача патентних послуг. Але необхідно відпрацьовувати ведення дискусії саме в антуражі судового засідання. Бо іноді готуєш судові промови, але, поставши перед суддею, відразу забуваєш усе, що підготував. Антураж дисциплінує. Його треба було б зберегти.

Добре, що всі жили в одному місці та мали можливість неформального спілкування. Це дуже важливо, і цього ми не мали на вересневих конференціях Департаменту. Там найголовнішим було: донести точку зору Департаменту до слухачів. А слухачам відводилась єдина роль — «внимать истине» в останній інстанції. Тут же всі були разом і всі були доступні — не було «небожителів» від патентної справи; були колеги. І це безсумнівний позитив.

Ольга Комарова, російський та євразійський патентний повірений, «Евромаркпат Россия»:

«Конференція в цілому сподобалася. Організовано все було цілком достойно. Хочеться відзначити гостинне, приязне ставлення господарів та дух демократичності, який панував там.

До недоліків можна віднести низький технічний рівень більшості презентацій, та й деякі доповіді, по суті, дивували, мабуть, з тієї причини, що в Росії подібні питання в основному вирішуються ліпше, у зв'язку з наявністю більш ґрунтовно розробленої правової бази.

Приємно здивував високий відсоток молоді серед учасників, які намагалися розширити свій світогляд; явний інтерес до питань захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності з боку дуже різних фахівців, безпосередньо чи опосередковано задіяних у цій галузі, що дозволяє сподіватися на підвищення кваліфікації спеціалістів та формування відповідних компетентних кадрів в Україні».

Тамара Лушнікова, судовий експерт Донецького НДІСЕ:

«У порівнянні з конференцією Департаменту — тут, звісно, жвавіше. Хорошим і як завжди жвавим був виступ cудді Вищого господарського суду Богдана Львова. Сподобався виступ представника МВС [заступника начальника відділу ДСБЕЗ Євгена Рудика]. Відчула, що міліція серйозно береться за питання інтелектуальної власності. Хоча деякі доповіді були дещо затягнуті — для мене як фахівця з судової експертизи багато знайомого і дещо повторювалося. Хотілося б, щоб більше розглядалася проблема розмежування питань cудової експертизи та правових питань.

Головне — це безпосереднє спілкування з колегами, яких я давно знаю. У мене завжди є перелік запитань, з якими я їду на подібні конференції. Оскільки я єдиний експерт у цій сфері в інституті, який обслуговує Донецьку та Луганську області, хочеться обговорити з колегами низку проблемних питань, аби заручитися підтримкою своєї позиції стосовно їх вирішення».

Богдана Самілів, патентний повірений, начальник патентного бюро ЗАО «Фармак», Київ:

«Хочу подякувати організаторам конференції за відповідальний підхід до організації цього важливого заходу з точки зору актуальності порушених сьогоденням завдань в галузі використання та захисту інтелектуальної власності.

Високий рівень підготовки, продумана та правильно спланована програма, бездоганна організація, залучення до участі в конференції керівників відповідальних державних структур та висококваліфікованих спеціалістів, дало змогу учасникам конференції отримати відповіді на наболілі запитання та, загалом, зробити ще один важливий крок в подальшому розвитку процесу правового захисту інтелектуальної власності в Україні.

Виходячи із важливості порушених на конференції проблем не тільки для всієї України в цілому, але й для кожного регіону країни зокрема, хочу висловити побажання до організаторів — провести до кінця цього року аналогічні конференції в регіонах з таким ж порядком дня та за участю керівників місцевих державних органів і бізнесових структур.

Повірте, на теперішній час керівник кожного місцевого підприємства, кожної маленької бізнесової структури підсвідомо розуміє, що потрібно захищати інтелектуальну власність свого підприємства, але не кожен знає, як держава може в цьому йому допомогти. Як на мене, потрібно впровадити в практику проведення аналогічних конференцій з усіх актуальних питань в галузі інтелектуальної власності та проводити їх на місцях в кожному регіоні країни, в кожній області, кожному великому промисловому чи аграрному центрі, щоб якнайшвидше стати інтелектуально-грамотною та цивілізованою державою».

Коментар піонера конференції

 
 

 

 
 

Минуло десять років з того часу, коли в Алушті відбулася перша конференція, присвячена проблематиці інтелектуальної власності. Серед учасників цьогорічної конференції були й такі, що брали участь у форумі 1997 року.

Один з них, керівник патентного відділу КБ «Південне» Євген Репетя поділився з «ІВ» своїми враженнями про ту подію:

«Я оцінюю першу конференцію як рятівний круг. Тоді вся економіка знаходилася у розваленому стані, а інтелектуальною власністю взагалі ніхто не переймався. Таке поняття тільки зароджувалося. І раптом — Крим в особі Бориса Худолія та керівництва місцевого осередку Товариства винахідників і раціоналізаторів організував цю конференцію. Нас тоді зібралося 118 чоловік», — згадував Є. Репетя у розмові з кореспондентом «ІВ».

 

Той факт, що на сьогодні в Криму проводяться дві щорічні конференції з питань інтелектуальної власності (ще одну у вересні збирає ДДІВ), на думку Є. Репеті, дозволяє глибше розглядати проблеми сфери. Однак керівника патентного відділу КБ «Південне», який також очолює дніпропетровське об'єднання винахідників, турбує той факт, що на жодній з двох конференцій не приділяється належної уваги проблемам винахідництва: «І на тій, і на цій конференції я не чую про винахідників. Якщо немає винахідників, то всі ці розмови не мають сенсу. Крім того, винахідники втратили канал управління — Товариство винахідників і раціоналізаторів».

(підготував Маркіян Перетятко)

 
 
  © ТОВ "Аспект-2003", 2006  
вул. Боженка, 11, к.404, м. Київ, м. Київ-150, 03680, тел.: 8 (044) 200-88-58, е-mail journal@intelvlas.com.ua