Актуально

Перехід держави на ліцензійний софт: тактика і стратегія (Перетятко М.)

"Міністерство освіти і науки підписало рамковий договір про легалізацію програмних продуктів Microsoft в українських держструктурах. Після багаторічного використання піратських копій цих програм офіційний Київ погодився заплатити за них в обмін на постачання оновлених українізованих версій за зниженими цінами. Це, на думку міністра Станіслава Ніколаєнка, швидко та ефективно продемонструє світу готовність нашої держави до цивілізованої співпраці. Тим часом народний депутат Борис Олійник зареєстрував у Верховній Раді нову, на заміну поданої два роки тому, версію законопроекту про використання в державному секторі відкритого програмного забезпечення (ПЗ). Він стверджує, що такий закон дозволить уникнути поглиблення залежності країни від одного закордонного виробника ПЗ і дасть поштовх для розвитку власної індустрії комп'ютерних програм."

Від Концепції до Договору (Дмитришин В., Березанська В.)

"Найбільш поширеними комп'ютерними програми, які використовуються в діяльності органів виконавчої влади, є програмні продукти, власником прав на які є корпорація Microsoft. Врахувавши ряд показників, зокрема, що згідно із інформацією Служби безпеки України, серед правовласників, чиї продукти потребують легалізації, лише корпорація Microsoft здійснила заходи з підготовки до проведення державної експертизи з питань технічного та/або криптографічного захисту інформації та готовність самого правовласника надавати суттєві преференції державі в процесі здійснення легалізації та в подальшому при впроваджені та використанні інформаційних технологій в державному управлінні, міжвідомча робоча група прийняла рішення укласти перший договір про легалізацію з компанією Microsoft. З цією метою міжвідомчою робочою групою було проведено попередні переговори з правовласником стосовно суттєвих умов легалізації в державних органах комп'ютерних програм, виробництва компанії Microsoft, а органи виконавчої влади передбачили у бюджетних запитах необхідні для виконання зазначеного договору обсяги фінансування."

Державне регулювання

До історії становлення державної системи охорони промислової власності України (Лало В., Ферчук А.)

"1918 року в Україні були зроблені перші кроки на шляху створення національної системи охорони промислової власності. ... Вже у січні 1918 року були створені державні структури, які мали безпосередньо займатися проблемами охорони промислової власності. Ці підрозділи, як видно з наведених документів, були дійовими, мали фахівців, обізнаних у своїй справі. ... Започаткована в Україні 1918 року державна система охорони промислової власності, фактично на старті, з відомих політичних причин, припинила свою діяльність. Історія не відвела їй часу на реалізацію багатьох розпочатих справ. Патенти на вже зареєстровані винаходи так і не були видані заявникам"

Авторське право та суміжні права

Охорона авторських прав у контексті міжнародних договорів (Германова О.)

"Існують ... кардинальні суперечності щодо пояснення термінів з охорони суміжних прав у міжнародному та національному законодавствах. У п. «g» ст. 2 [Договору ВОІВ про виконання і фонограми] надається визначення «сповіщення для загального відома», що по суті є передачею звуків виконання або звуків чи зображень звуків, записаних на фонограму, «для публіки будь-яким засобом, крім ефірного мовлення». Натомість ст. 1 Закону [«Про авторське право і суміжні права»] подає зовсім інше визначення схожого терміна: «Публічне сповіщення (доведення до загального відома) — передача... в ефір... творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо...». У зв'язку з цим виникає дилема: чи вважати передачу в ефір сповіщенням/доведенням до загального відома? Чи застосовувати в такому випадку першість правил міжнародних договорів, до яких приєдналася Україна, над вітчизняним законодавством, обумовлене ст. 5 зазначеного Закону?"

Судова практика

За матеріалами рішення Вищого господарського суду України від 13.04.2004 щодо справи про визнання частково недійсним патенту на винахід «Виноградне десертне вино «Вінок Дунаю» у частині зазначення окремих громадян винахідниками: спори, що зачіпають права та охоронювані законом інтереси фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, не можуть вирішуватися в господарському суді.

Міжнародний досвід

Патентна система США: еволюція та вплив на економіку (ч. І) (Андрощук Г. )

"У 1971 р. президент Ричард Ніксон оголосив про зміни в патентній політиці, спрямовані на розширення промислового використання урядових патентів шляхом видачі виключних ліцензій терміном до 5 років, а також на більш чітку регламентацію взаємин між замовником і виконавцем при визначенні ними права власності на винаходи. [...] Протягом наступних 15 років було прийнято 12 федеральних законів, цілком або частково спрямованих на вирішення проблеми розподілу прав на об'єкти ІВ та їх комерціалізації. Основними стали два законодавчі акти — закон Бая-Доула (Державний закон № 96-517) і закон Стівенсона-Уайдлера (Державний закон № 96-418), прийняті у 1980 р. Обидва ці закони спрямовані на стимулювання комерціалізації ІВ, що фінансувалася урядом. Закон Бая-Доула належить до сфери прав власності на запатентовані результати досліджень і розробок, отримані за рахунок урядового фінансування, але в неурядових установах, — наприклад, в університетах, некомерційних дослідницьких лабораторіях тощо. Закон Стівенсона-Уайдлера регулює відносини власності на ІВ, створену під час спільних досліджень урядових науково-дослідних лабораторій та зовнішніх партнерів за умови відсутності будь-якого прямого фінансування зовнішнього партнера, за рахунок коштів федерального бюджету."

Набуття чинності Договором про патентне право (Єременко В.)

"Один з основоположних принципів PLT — відсутність у ньому регулювання норм матеріального патентного права. Цей Договір присвячений процедурним нормам. У ньому передбачені спрощені формальні вимоги, які можуть встановлювати національні та регіональні патентні відомства при поданні заявок, впорядковані процедури отримання патенту та збереження його в силі. Для заявників та патентовласників — це скорочення витрат, менший ризик допущення помилок та можливість їх виправлення без втрати прав, а для патентних відомств — можливість підвищення ефективності роботи"

Навчання впродовж життя

Дистанційне навчання в Академії ВОІВ: загальний курс з інтелектуальної власності (Пантелеєва С.)

Консультації

Запитання-відповіді

• Чи можуть громадяни України отримати Євразійський патент?
• З 1996 року приватне підприємство у своєму виробництві використовує антикорозійне покриття, яке було розроблено фахівцями підприємства. Нещодавно ми отримали листа від своїх конкурентів з вимогою припинити виробництво металевих виробів, оброблених цим покриттям, бо вони мають на нього патент на винахід, і навіть зазначили номер цього патенту. Чи правомірні вимоги конкурентів?
• Які нормативні акти регламентують процедуру сплати зборів в Україні? На які рахунки сплачують збори, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг?

Факти і події

Розлучення в Алушті (Сисоєв В.)

Рекомендації ІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Захист прав інтелектуальної власності»

Договір про патентне право набрав чинності ( Горнісевич В., Ландик В.)

Друга щорічна правнича конференція АПУ (Перетятко М.)

МОН ухвалило Концепцію підтримки винахідництва (Сільченкова О.)

Прес-клуб «Україна майбутня» розпочав свою діяльність (Сільченкова О.)

ДДІВ відстоює право координувати боротьбу з піратством (Перетятка М.)

Микола Паладій запросив школярів на «Фабрику ідей» (Перетятко М.)

Договір про патентне право

Наказ МОН від 15.04.2005 № 228 «Про затвердження Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності»

Наказ МОН від 22.04.2005 № 247 «Про затвердження Інструкції про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об'єкт права інтелектуальної власностіі»