За ініціативою та за підтримки Національної спілки композиторів, Національної спілки письменників, Національної спілки художників, Національної спілки театральних діячів було створено оргкомітет для реформування системи колективного управління в Україні, створення недержавної, незалежної, некомерційної організації, що буде правонаступником УААСПу, а також розроблення проекту її статуту. 21 грудня 2005 року відбулося засідання оргкомітету зі створення єдиної недержавної організації з управління правами авторів.

План перетворення ДП УААСП на громадську організацію полягає саме у створенні на базі ДП УААСП недержавного, некомерційного об'єднання авторів та інших суб'єктів авторського права. Наш план виглядає так: має відбутися конференція авторів з усієї України, на обговорення якої буде винесено питання, пов'язане з можливістю створення на базі УААСП громадської організації колективного управління авторськими правами. Не суміжними. Звісно, в Україні будуть ще й інші такі організації — з нашої точки зору їх має бути 5-6. Не буде такої конкуренції, яка є сьогодні. Тобто потрібно, щоб одна організація займалася авторськими правами, інша — суміжними правами. Можливо, має бути окрема організація, яка займатиметься тільки правами, наприклад, художників. Тоді буде виконуватися постанова Кабінету Міністрів відносно виплати винагород тощо. Причому УААСП потрібно реорганізувати так, щоб задовольнити тих, хто сьогодні користується його послугами.

«Розглядаємо варіанти з прийняттям спеціальної постанови уряду або закону»

— Наскільки нам відомо, проект Закону України «Про авторське право і суміжні права», поданий Держдепартаментом до Кабінету Міністрів, не передбачає здійснення державними організаціями колективного управління авторськими чи суміжними правами. Однак проект повернувся до ДДІВ, так би мовити , «на доопрацювання». Якою є Ваша особиста позиція на цьому етапі — чи повинна державна структура в Україні здійснювати функції колективного управління? Чому?

— Ми хотіли, щоб все, що робитиметься в галузі авторського права, було доцільним для авторів. Ми зібрали відомих людей, які працюють в Україні з авторськими правами, а також власників авторських прав. Це композитори, автори творів, політичні діячі, народні депутати України. Ми розглянули з ними на концептуальному рівні можливі шляхи вирішення цієї проблеми. Насамперед, це внесення змін до законодавства. Те, що нам повернули з Кабінету Міністрів проект згаданого закону «Про авторське право і суміжні права» — це і добре, і погано. Добре тому, що є можливість ще раз доопрацювати документ, врахувавши всі існуючі точки зору. Хочу пояснити, що робиться у цьому плані та запевнити, що всі зміни, які пропонувались, узгоджені з авторами, власниками прав. Тобто, якщо ми маємо намір зробити державну організацію недержавною чи навпаки — це треба робити тільки з ініціативи авторів та в рамках законодавчих норм. Так, в економічно розвинених країнах нині вже не існує державних організацій з колективного управління. А ми зараз стоїмо лише на порозі вирішення цього питання. Але все це повинно робитися у відповідності з чинним законодавством. Якщо Верховна Рада у новому скликанні проголосує за ті зміни і доповнення до закону, які ми уже підготували, а зараз доопрацьовуємо, то, практично, вирішення цього питання у нас відповідатиме європейським нормам.  

— Як Ви ставитесь до того, що до діяльності такої організації колективного управління як ВГО «Автор» причетні співробітники ДП УААСП? Це дає підстави декому вважати, що керівництво ДДІВ визначилося щодо фактичного правонаступника УААСП.

Звісно, хотілося б, щоб ця нова організація народилася від УААСПу. Тобто, розглядаються варіанти щодо затвердження нормативно-правовими актами (на рівні Кабінету Міністрів) передання коштів, приміщення, майна УААСПу авторам, бо ця організація свого часу створювалась за їхні кошти. Є варіант інший — на законодавчому рівні ввести певні норми, які передбачатимуть, що автори мають право утворити організацію колективного управління їх правами, мати приміщення, майно тощо. Думаю, на конференції вирішимо, якою організацією має бути правонаступник УААСПу.

Мова йде тільки про організацію УААСП, тому тут не може бути ніяких нездорових тлумачень, я наполягатиму на тому, щоб відбулася реорганізація цієї структури, щоб вона стала дійсно громадською організацією авторів і займалася питаннями, визначеними її статутом, а статут повинні схвалити автори, присутні на конференції.

— Наприкінці минулого року УААСП став ординарним членом Міжнародної конфедерації товариств авторів та композиторів СІSAC. Які можливості це відкриває для Агентства, і яка вигода від цієї події українським авторам?

— 2 грудня 2005 року на засіданні ради директорів CISAC у Мюнхені було прийнято рішення про прийняття УААСП у якості ординарного, тобто постійного, члена конфедерації. Відтак Агентство отримало доступ до всіх послуг, що надає CISAC, включаючи повний доступ до баз даних CISAC, право голосу в генеральній асамблеї та право бути обраним на будь-які керівні посади в Конфедерації.

Членство УААСП у CISAC дає можливість просувати твори українських авторів за кордоном. Протягом 2005 року з-за кордону (з Естонії, Латвії, Казахстану, Польщі, Росії, Угорщини, Білорусі, США, Швейцарії) надійшла авторська винагорода за використання творів українських авторів. Ці факти підтверджують важливість того, що нова організація повинна бути правонаступником УААСП щодо членства у CISAC .

«Конкуренції між ОКУ не буде»

— Генеральний секретар Міжнародного бюро товариств з управління механічними правами (ВІЕМ) Рональд Моой вважає, що наявність в Україні багатьох організацій колективного управління певною категорією прав в одній сфері є несприятливою для ефективного управління правами та боротьби з піратством. Така ситуація виникла тому, що законодавство допускає таку можливість…

— Редакція майбутнього закону не передбачатиме конкуренції. Кожна організація працюватиме у своєму сегменті на ринку. Вони не повинні конкурувати одна з одною. Можливо їхні інтереси якось перетинатимуться, але у 99 відсотках всі питання будуть з'ясованими. Якщо 1 відсоток становитимуть якісь спірні проблеми, то з часом і вони відрегулюються.

Розроблений Держдепартаментом законопроект передбачає, що лише одна організація колективного управління, а саме — управління майновими правами на: літературні, драматичні та музичні твори; твори образотворчого мистецтва; аудіовізуальні твори; виконання; фонограми, відеограми — може бути зареєстрована. Завдяки цим змінам відносини у сфері авторського права і суміжних прав піднімуться на якісно новий рівень, за якого творці будуть надійно захищеними. Треба зазначити, що в ведення положень щодо монопольного права ОКУ було схвалено е ксперт ами ВОІВ та CISAC.

— Як Ви оцінюєте діяльність українських ОКУП з початку їх існування? Коли отримання авторами та іншими суб'єктами прав винагороди за використання їхніх творів та фонограм перетвориться на правило?

— Потрібно зважати на те, як це питання вирішувалося у світі. Як ви знаєте, у Польщі було дуже багато проблем. У нас теж є проблеми, на подолання яких потрібен час. Ми повинні просто це пережити. Якщо раніше у нас була тільки одна організація — ДААСП, то сьогодні у цьому полі діяльності працює 11 організацій. Думаю, що з прийняттям згаданих змін до закону про авторські та суміжні права, над якими ми працювали разом з експертами С ISAC та іншими організаціями ЄС з питань інтелектуальної власності, ми законодавчо урегулюємо цю ситуацію. Швидко цього не буде , бо український бізнес повинен ще привчитися до того, що закон потрібно виконувати. Т ільки за таких умов у країнські автори стануть багатими і почнуть отримувати кошти з ОКУП. А за використання на радіо та телебаченні музики, текстів, аранжування, автори їх отримуватимуть кошти. Зараз ці твори майже не використовують, то за що ж їм платити?

Загалом, завдяки зусиллям державних органів та громадських організацій, користувачі об'єктів авторського права і суміжних прав почали сплачувати передбачену законодавством авторську винагороду за те чи інше їх використання. На сьогодні спостерігається динаміка у напрямку як сплати винагороди користувачами, так й збору та розподілу такої винагороди законним володільцям. Хоча треба відмітити, що у деяких сферах користувачі уникають сплати авторської винагороди, зокрема через організації колективного управління (це стосується організацій ефірного та кабельного мовлення). Але сподіваємось, що ця ситуація найближчим часом буде змінена.

— Як ДДІВ співпрацює з українськими ОКУП з метою поліпшення ситуації з захистом прав їхніх членів?

Практично, ми зустрічаємося декілька разів на місяць. Якщо приїжджають представники із закордонних організацій, то ми, як правило, запрошуємо їх. Наша точка зору відома представникам міжнародної спільноти. Така співпраця продовжуватиметься й надалі. Звісно, є неузгодженості. Але таких неузгоджених питань, які заганяють у глухий кут, зараз набагато менше, ніж було рік-півтора тому.