Перша за останні кілька років спроба Держдепартаменту інтелектуальної власності притягнути український завод до відповідальності за виробництво піратських дисків обернулася судовим процесом проти нього самого.

Наприкінці вересня минулого року ДДІВ прийняв рішення оштрафувати столичний «Сі-Ді Майстер» на 51 тис. грн, чим підтвердив «принципову позицію продовжувати боротьбу з порушеннями прав інтелектуальної власності з використанням усіх засобів, передбачених законодавством» (принаймні, таким чином ДДІВ сам оцінив це рішення). Хоча, коли Департамент наприкінці серпня призупинив виробництво дисків на «Сі-Ді Майстері», це пояснювалося тим, що підприємство не надало необхідних документів, які б підтверджували правомірність виробництва певних партій дисків. Завод згодом надав потрібні договори, і начебто претензії до нього зникли.

Між тим, Міжнародна федерація фонографічної індустрії (IFPI) передала Департаменту примірники дисків, які вважає контрафактними і такими, що виготовлені на двох київських заводах.

Під час засідання 28 лютого ц.р. групи співпраці представників ДДІВ, економічного відділу посольства США та правовласників стало відомо, що завод домігся скасування рішення ДДІВ через суд. Мовляв, завод потрібно було попередити за 10 днів про розгляд питання щодо застосування штрафних санкцій.

«Ми тільки вчимося», — виправдовувався перед американцями та представниками IFPI голова ДДІВ Микола Паладій. Начальник інспекторів Департаменту Сергій Нікулеско попросив IFPI надати інші контрафактні примірники, щоб повторити процедуру: «Наскільки нам відомо, у Лондоні (де знаходиться штаб-квартира IFPI — ред.) є ще піратські диски з цього ж заводу. Якщо вони будуть надіслані, ми врахуємо помилки і доведемо справу до кінця».

Представник IFPI у Східній Європі Стефан Кравчик погодився надати ДДІВ інформацію про назви піратських дисків, але для отримання самих примірників запропонував звернутися до депозитарію Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Між іншим, у березні цього року минуло три роки, відколи перші диски почали надходити до Держпідприємництва. А диски, які зберігаються більше цього терміну, підлягають знищенню.

У лютому інспектори ДДІВ взялися щодня перевіряти завод «Сі-Ді Майстер» на предмет дотримання ліцензійних умов з виробництва дисків. Їм вдалося виявити порушення, які не стосуються піратства — порушення правил обліку виготовлених дисків та використання полікарбонату — сировини для їхнього виробництва. С. Кравчик поцікавився, чи з таким же ентузіазмом, енергійністю та регулярністю перевіряється завод «Росток-CD». С. Нікулеско запевнив, що перевірки цього підприємства проводяться постійно.

В ексклюзивному інтерв'ю С. Кравчика кореспонденту «ІВ» прояснилося, чому його так цікавив «Росток-CD». Але у погодженому тексті розмови зникли назви підприємств. Презумпція невинності.

— Пане Кравчик, керівництво ДДІВ стверджує, що фактів піратства на українських заводах не було виявлено ще з 2001 року, з часу прийняття закону про диски. Коли були виготовлені диски, які IFPI виявила і надіслала до Департаменту — до чи після 2001 року?

— Значно пізніше. Існують дві справи. Одна — дуже велика — стосується крупного добре відомого заводу у Києві. Інша справа стосується ще одного заводу у столиці України. Ми подали скарги до ДДІВ, до яких додали дуже детальні експертні докази стосовно 56 альбомів з різними назвами, які виявили по всій Європі — у Польщі, Україні, Болгарії — ми знаходили їх повсюди. За допомогою нашої бази даних ми мали змогу довести, що вони виготовлені саме на цих заводах. Єдина реакція, яку отримали, була перевірка заводів, що відбулася приблизно через 5-7 днів після отримання Держдепартаментом нашої скарги. Звісно, під час цих перевірок нічого не було виявлено, оскільки виробництво виявлених нами дисків мало місце раніше — між кінцем 2003 та початком 2005 року. Отож, значно пізніше 2001 року.

— ДДІВ вжив заходів щодо одного із заводів, однак не зробив цього ж стосовно іншого. Ви надали докази стосовно обох заводів, чи не так?

— Ми мали навіть більше доказів стосовно більшого з двох заводів. Тому ми дуже здивовані, що стосовно нього жодних подальших заходів ДДІВ не вжив.

— Чому IFPI самостійно не подасть позов на заводи до суду?

— Заводи порушили правила виробництва оптичних дисків, закон, який регулює їхню діяльність. Переслідування таких порушень покладено на ДДІВ, а не на приватний сектор. Ми тільки надаємо докази — далі повинен діяти ДДІВ.

— Проте таке порушення одночасно є й порушенням копірайту компаній індустрії звукозапису, яких представляє IFPI.

— Так, але порушення прав у такому великому масштабі — не один альбом і кілька копій, а 56 альбомів і, ймовірно, тисячі копій — це кримінально-каране діяння згідно з українським законом. Подібні посягання повинні переслідуватися державним обвинувачем, а не шляхом подання цивільно-правових позовів. Цивільний процес забирає надто багато часу і рідко має ефект відлякування порушника, який оплачує хорошого адвоката, чекає завершення суду і, можливо, взагалі не буде визнаний винуватим. Коли йдеться про таке суттєве порушення прав (адже у цих справах порушуються не тільки права виробників фонограм, але й виконавців, авторів музики та слів) — переслідувати його повинна держава, оскільки закон визнає таке порушення економічним злочином. Звісно, у випадку незначної проблеми копірайту, має діяти правовласник. Або ж можна діяти паралельно — порушення переслідується державними органами, а ми подаємо позов про відшкодування майнових збитків.

Засідання «групи співпраці» відбулося у рамках моніторингу стану захисту прав інтелектуальної власності, який проводить американський уряд в Україні після зняття з нашої держави торговельних санкцій.

Як відзначив під час зустрічі С.Кравчик, з моменту скасування торговельних санкцій у роботі IFPI розпочалася нова фаза, особливість якої в тому, щоб не допустити сумного досвіду Болгарії, країни-попередниці України у ранзі одного з найбільших піратів Європи.

«У 1996 році за допомогою болгарського уряду ми змогли зупинити виробництво нелегальних дисків. І тоді всі сприймали Болгарію як зразок боротьби з піратством. Однак після цього уряд вирішив, що проблему піратства знято, оскільки ліквідовано проблему піратського виробництва. В результаті, досі, 6 років потому, болгарський ринок на 80% залишається піратським, а індустрія звукозапису зазнає величезних збитків», — сказав С. Кравчик.

Представник IFPI закликав українську владу постійно контролювати діяльність заводів з виробництва дисків, яких стає дедалі більше, та поновити операцію «Інтелект», внаслідок якої у травні минулого року очищено ринки, «хоча сьогодні «Петрівка» та «Радіоринок» знову наповнені піратськими дисками». Ключовими питаннями, за словами С. Кравчика, є також навчання співробітників правоохоронних органів та формування серед суддівського корпусу розуміння піратства як тяжкого економічного злочину. «Це не означає, що всі пірати повинні потрапляти за ґрати, але покарання мають бути досить суворими, аби засудженим не кортіло знову повертатися до цієї діяльності», — сказав він.

Під час засідання «групи співпраці» керівник київського офісу IFPI Володимир Іллінг наголосив, що частка піратських дисків на ринку України становить 60-70%. За кілька тижнів до того голова ДДІВ Микола Паладій в ефірі київської радіостанції заявив, що обсяг ліцензійних CD та DVD сягнув 70% ринку дисків, відзначивши, що не знає, яким чином IFPI робить свою оцінку. Проте вступати в дискусію з представниками IFPI М.Паладій не став.

Як розповів під час засідання «групи співпраці» начальник управління департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС Юрій Шафрай, з серпня минулого року, після набрання чинності змінами до закону про диски, міліція порушила 168 кримінальних справ за їхнє незаконне розповсюдження. Торішні зміни, за його словами, спростили процедуру притягнення піратів до відповідальності. «Раніше треба було шукати власника диска. Тепер відповідальність несе той, хто розповсюджує диски», — сказав він. За інформацією Ю. Шафрая, за останні три роки до суду передано 632 кримінальні справи за незаконне розповсюдження дисків.

Також представник ДДСБЕЗ МВС прокоментував останні зміни до «інтелектуальних статей» Кримінального кодексу. За його словами, поправки, зокрема, дозволять залучити до боротьби з «інтелектуальними» злочинами підрозділи МВС з боротьби з організованою злочинністю, оскільки частина третя нової редакції статей передбачає відповідальність за вчинення злочину організованою групою.

Заступник голови економічного відділу посольства США Джон Пол Шюті та М. Паладій домовилися в подальшому проводити засідання «групи співпраці» один раз на два місяці.

Автор: Маркіян Перетятко