Присвятити один із матеріалів журналу проблемам винахідництва і раціоналізації «ІВ» мала намір давно, ще з вересня, коли традиційно святкується професійне свято.
Про шляхи поліпшення бізнес-середовища в Україні та підвищення привабливості інвестування у винахідницьку діяльність йшлося на сторінках «ІВ» в матеріалі винахідника-бізнесмена Олександра Ніколаєнка (№ 11, 2005). Про те, що для винахідників робить держава — у цьому номері розповідають фахівці ДДІВ та Укрпатенту. Однак, очевидно: ліпше, ніж винахідники самі про себе, про них не подбає ніхто.
Як би держава не прагнула, вона не зможе бути достатньо корисною для винахідників, якщо останні не матимуть дійового представника своїх інтересів в особі громадської організації. А те, що наразі держава, здебільшого, сама по собі, а винахідники самі по собі, може продемонструвати приклад із розробкою законопроектів. У той час як найбільш масовий вид науково-технічної творчості — раціоналізаторські пропозиції — залишається без належного правового регулювання, профільний комітет Верховної Ради стурбований другим читанням проекту закону про наукові відкриття. Це схоже на намагання побудувати гараж за відсутності власної оселі.
Як Товариство винахідників і раціоналізаторів представляє інтереси своїх членів, журнал сподівався почути від голови ради ТВРУ Анатолія Бендаловського. Проте телефонні дзвінки, письмові запити, надіслані ще у жовтні минулого року, так і залишились без відповідей. Це саме по собі говорить про неспроможність керівництва Товариства виконувати свою роботу. До речі, згідно зі статутом, рада ТВРУ має обиратися кожні п'ять років на з'їзді товариства. За нашою інформацією, час для проведення такого з'їзду вже настав.
Про бездіяльність А. Бендаловського на його посаді «ІВ» доводилося чути з різних джерел. Сама заява «головного винахідника країни» про необхідність розроблення нової концепції діяльності товариства, оголошена під час торішнього святкування Дня винахідника і раціоналізатора, викликає запитання — а чому за десять років керівництво ТВРУ так і не спромоглося підготувати проект подібної концепції? Та й підготовкою до організації з'їзду «не пахне».
Утім, питання в іншому — чим на сьогодні є саме товариство як громадська організація, і яку користь воно може дати винахідникам? Те, що ТВРУ давно не те, чим воно було у колишньому Союзі — загальновідомо. Змінилися й економічні умови існування країни загалом, і товариства зокрема. Зникло основне джерело фінансування діяльності організації за тих часів — відрахування підприємствами від суми економічного ефекту, одержаного завдяки винаходам та раціоналізаторським пропозиціям. Змінилася сама правова форма: ТВРУ стало громадською організацією, яка може утримуватися за рахунок членських внесків та пожертвувань.
Куди поділися кошти Товариства, накопичені на рахунках за радянських часів — а ТВРУ є правонаступником свого попередника — Всеукраїнського товариства винахідників і раціоналізаторів — теж запитання, на яке, причетним до керівництва ТВРУ, ще доведеться відповідати.
Так чи інакше, безпосередню роботу Товариства — патентно-інформаційне забезпечення, консультації, просвітницьку діяльність — продовжують тільки окремі ентузіасти на громадських засадах. Сьогодні державні структури, юридичні фірми, патентні повірені та венчурні компанії почали надавати деякі послуги, які раніше надавало Товариство. Однак як громадську організацію Товариство замінити може лише громадська організація.
Чим же на сьогодні займається ТВРУ? Як ця «міжнародна громадська організація» (за статутом) виживає і яку користь приносить тим, хто до неї звертається? «ІВ» вдалося поспілкуватися з представниками двох обласних рад та одного з первинних осередків Товариства.
Перше враження: небагато в Україні залишилося організацій ТВРУ, здатних виконувати свої статутні функції. Будемо раді помилитися. Чекаємо від усіх місцевих організацій товариства та всіх, кому небайдужа доля винахідництва — інформації про те, що відбувається в регіонах, а також пропозицій, що можна зробити для поліпшення умов роботи винахідників.
Леонід Аріст, заслужений винахідник України, головний конструктор відділу механізації ДП «Український інститут з проектування металургійних заводів»,
м. Дніпропетровськ:
— Товариство, у тому вигляді, у якому воно є на сьогодні не просто не потрібне, воно — шкідливе. Винахідники, особливо старшого віку, звикли, що були виставки, організації, було куди прийти, «поплакатися» та іноді отримати допомогу. Зараз надія людей на допомогу — міфічна, а тому — шкідлива. Краще б її не було. Зараз ефективніше було б створити на сучасній комерційній основі іншу організацію, але дійову.
Микола Мартишко, заступник голови обласної ради ТВРУ, директор ТОВ «Інтехфонд», м. Тернопіль:
— Наше Товариство в регіоні вижило завдяки тому, що у 1990 році було створене підприємство «Інтехфонд», засновниками якого є обласна організація ТВРУ та група фізичних осіб. Підприємство, яке спочатку планувалося як клуб самодіяльної технічної творчості при ТВРУ, нині є провідним із забезпечення регіону теплотехнічним обладнанням.
На відміну від інших регіонів у Тернополі працює облрада ТВРУ, завдяки тому, що вона має матеріальну базу — будівлі, майстерні. Зокрема, наша фірма, яка є колективним членом цієї організації, підтримує діяльність ради. Є фінанси, які дозволяють утримувати голову, бухгалтера тощо.
Перше, що потрібно винахідникам Тернопільщини — це інформаційне забезпечення. Інші регіони мають Центри науково-технічної інформації. У нас раніше були можливості, ми хоча б передплачували бюлетень. Тепер все стало платним. Консультанта ми колись наймали за кошти товариства, які формувалися за рахунок відрахувань з економії від впроваджених винаходів та раціоналізаторських пропозицій. Зараз консультанти працюють на ентузіазмі. Сьогодні ми порушуємо питання, щоб на базі нашої фірми передплачувати бюлетені. Таким людям (винахідникам — ред.) потрібно допомагати. Не всі вони, можливо, винайдуть піонерні рішення, але можна буде серед них відібрати ті, які заслуговують на увагу.
Богдан Середюк, голова обласної ради ТВРУ, м. Івано-Франківськ:
— В області налічується 120 первинних осередків товариства, що об'єднують майже 20 тисяч членів, дві третини з яких — молодь. Найбільш широко ми проводимо науково-просвітницьку діяльність. Щомісяця на базі обласної бібліотеки відбуваються творчі зустрічі з найкращими винахідниками, раціоналізаторами. На базі бібліотеки, ЦНТЕІ, обласного наукового-технічного товариства у нас діють громадські приймальні. Щонайменше раз у два місяці організовуємо громадські слухання стосовно найбільш актуальних проблем винахідництва та раціоналізації. Вивчається питання на конкретному підприємстві чи в усьому регіоні. Після цього приймаються рекомендації. Випускаються інформаційні листки, буклети для поширення досвіду.
Крім того, надаємо безкоштовні юридичні консультації авторам винаходів, промислових зразків, корисних моделей, пов'язані як з оформленням прав інтелектуальної власності, так і захистом їх у судовому порядку.
Основний недолік в тому, що не відчувається підтримки Товариства з боку держави, бодай на зразок тієї підтримки, що надається творчим спілкам, наприклад, спілці письменників. Адже як пенсіонери, молодь можуть працювати з патентними повіреними? Патентні повірені працюють суто на комерційній основі. А товариство працює за рахунок членських внесків. Ми платні послуги не надаємо. У цьому плані існує серйозна потреба в товаристві. Винахідники пенсійного та молодого віку, які не працюють в бізнес-структурах чи науково-дослідних інститутах також здатні розробити не менш важливі індивідуальні рішення. У нас, скажімо, пенсіонер винайшов безшатунний двигун, який, якби його реалізували, вніс би революцію в конструювання двигунів. Однак впродовж восьми років винахідник не може знайти коштів на впровадження свого винаходу. Зацікавлених інвесторів немає. Хто хоче сьогодні ризикувати? Всі відразу хочуть одержати прибутки. На серйозні наукові розробки держава виділяє мізерні кошти. А на експериментальні розробки — взагалі нічого.
Держава повинна надавати підтримку товариству ще й тому, що воно може провадити політику Держдепартаменту інтелектуальної власності на місцях, де немає жодних державних структур. Планували на основі ЦНТЕІ створити представництва, але цього не сталося.
Товариство може забезпечувати громадський контроль за дотриманням законодавства. Інспектор Держдепартаменту — єдиний на Івано-Франківську і Чернівецьку області. До того ж, інспектори здебільшого займаються дисками. А як бути з такими об'єктами, як винаходи, промислові зразки? Є проблеми виплати винагороди авторам винаходів, промзразків, корисних моделей. Хто ж допомагатиме авторам у захисті їх прав на місцях?
Назріла необхідність проведення з'їзду Товариства. Ми готуємо звітно-виборчу конференцію, де оберемо делегатів на з'їзд.