[нотатки з круглого столу]

У Держдепартаменті інтелектуальної власності розраховували, що відеоролик на круглому столі побачать президент НАН України Борис Патон та урядовці, однак, як стало відомо заздалегідь, на заході вони не з'являться, як і голова ДДІВ. У результаті рівень «посад» учасників знизився переважно до заступників керівників.

Посадовцем найвищого рангу на круглому столі виявився перший заступник міністра освіти і науки Андрій Гуржій, який відзначив, що надзавданням круглого столу є визначення шляхів просування інтелектуального ресурсу нації на ринку, «щоб не було у нас, як у відомому українському прислів'ї: «вміла Настя готувати та не вміла подавати».

Щонайменшим завданням засідання в Укрпатенті, очевидно, було — донести бачення представників системи інтелектуальної власності шляхів інноваційного поступу країни до Ярослава Яцківа та В'ячеслава Брюховецького, співголів Робочої групи з розроблення Концепції розвитку наукової сфери України, яка згідно з розпорядженням Президента України повинна до кінця року розробити Концепцію розвитку наукової сфери України.

Говорячи про те, як МОН просуває вітчизняну науку, Андрій Гуржій згадав про медалі ВОІВ, якими нагороджено українських винахідників, щорічні конкурси «Винахід року» від ДДІВ та «Концепцію нової державної політики підтримки винахідницької діяльності для виробництва конкурентоспроможної продукції», ухвалену колегією міністерства на початку червня.

Як «Інтелектуальна власність» уже повідомляла, згадана Концепція закликає визначити державу «фундаментом та опорою» інноваційних процесів в Украні та пропонує вибрати підприємства, готові до технологічних нововведень і переоснащення виробництва, для визначення доцільності державної підтримки інноваційного процесу на конкретному підприємстві.

Які кроки робити в напрямку виведення інновацій на ринок, на думку Андрія Миколайовича, Україні показали Казахстан, Фінляндія, Сінгапур та інші країни: «Створення фундації винахідників, мережі інфраструктурного розвитку, державна підтримка — як мінімум, державний месидж, а ще краще — підтримка фінансова».

Валентин Чеботарьов, заступник голови ДДІВ, розповів присутнім про державну систему правової охорони інтелектуальної власності. Зокрема, за його словами, Держдепартамент має наміри перетворити «Українське агентство з авторських і суміжних прав» на громадську організацію. Той факт, що УААСП є державним підприємством, В. Чеботарьов назвав атавізмом, який залишився тільки в Україні та Білорусі.

В'ячеслав Соловйов, заступник директора Центру ім. Доброва, традиційно відзначив проблему недостатнього фінансування науки та той факт, що кількість співробітників у сфері науки падає, а у сфері управління — зростає. «Складається враження, що будуємо не інноваційне суспільство, а поліцейсько-бюрократичну державу», — сказав він.

За словами В. Соловйова, закон про інноваційну діяльність, прийнятий 2002 року, фактично є законом про інноваційні проекти, оскільки не видно, який зиск від інвестування в науку матимуть великий бізнес і банки. «Необхідно негайно розпочати роботу над законопроектом про венчурне фінансування. Мені відомо, що Мінпромполітики зараз розглядає один з варіантів такого проекту. Варто, об'єднавши зусилля, до цього підключитися. Адже ми маємо близько 15-20 компаній, що називаються венчурними, які знімають вершки з нашого інтелектуального потенціалу. Ці компанії [створено] на основі зарубіжного капіталу, а справжні венчурні [компанії] базуються на внутрішньому капіталі», — зазначив заступник директора Центру ім. Доброва.

Академік НАН Ярослав Яцків повідомив, що робоча група з розроблення Концепції розвитку наукової сфери України запропонувала виділити півмільярда бюджетних коштів на здешевлення кредитів, що спрямовуються на фінансування інноваційних проектів — про це йдеться у пропозиції робочої групи, надісланій Президенту України.

Ярослав Степанович запевнив, що концепцію буде розроблено, однак справа не в Концепції, а в тому, хто і як здатен її реалізувати. «Ми пропонуємо вже в наступному бюджеті виділити 500 млн грн на здешевлення кредитів. Це змусить наші інноваційні структури працювати з банками. Банки будуть активно включені в процес відбору тих чи інших інноваційних проектів. Вони, звичайно, вже більш солідно підходитимуть до цієї справи, коли [на кону] їх приватні гроші. А держава компенсує проценти, які йдуть за кредит. Якщо ми цей перший крок зробимо — це буде великим стимулом для інноваційної діяльності. Держава повинна ризикувати. Ми всі прекрасно розуміємо, що приватний підприємець хоче мати результат через рік чи два. Він не фінансуватиме розробку, яка компенсує його витрати через десять років. Це повинна взяти на себе держава».

Вадим Стогній, директор департаменту інноваційного розвитку МОН відреагував на пропозицію Я. Яцківа про виділення бюджетних коштів на покриття процентів за користування кредитами: «Такі пропозиції МОН подає вже третій рік. Минулого року нас навіть підтримало Мінекономіки, але Міністерство фінансів поставило на них хрест. Я надіюся, що цього року це все-таки відбудеться, оскільки передбачено в програмі діяльності уряду».

Президент «Києво-Могилянської Академії» В'ячеслав Брюховецький не зміг виступити на круглому столі, оскільки поспішав на іншу зустріч, але погодився висловитися в інтерв'ю кореспондентові «Інтелектуальної власності» по дорозі до автомобіля: «Якби я виступав, я б сказав, що дуже щасливий почути однозначну тезу про те, що єдиний шлях підвищити інноваційність нашої науки — це об'єднати її з вищою школою». Проте, крім традиційної інтелектуальної власності, на думку В'ячеслава Степановича, Україна має «інтелектуальну власність» в особі тих активних українців, які свого часу виїхали вчитися або працювати за кордон. Сьогодні багато з них готові повернутися в Україну або працювати іншим чином на благо Батьківщини.

«Не кожен учений, який працює в лабораторії, повернеться туди, де лабораторій немає. Але є, між іншим, дуже гарні приклади, коли люди, працюючи там, створюють робочі місця тут», — сказав президент «Могилянки».

Валерій Барбаш, заступник проректора з наукової роботи НТУУ «КПІ», під час круглого столу розповів про концепцію діяльності технополісу «Київська політехніка», який 21 листопада мають офіційно відкрити на базі університету, де вже декілька років функціонує інноваційний бізнес-інкубатор, а також технопарк. За словами В.Барбаша, «існуючий мораторій щодо існування технопарків змушує розвивати інші інноваційні структури».

Міка Варіс, директор з питань маркетингу та послуг у сфері бізнесу Національного комітету з патентів та реєстрації Фінляндії розповів про спільний проект патентного відомства з міністерством торгівлі й промисловості та ВОІВ, який має на меті спонукати малі та середні підприємства використовувати інструменти системи інтелектуальної власності. Проект, розрахований на 2004-2006 роки, має продемонструвати значення та ефективність системи інтелектуальної власноcті для розвитку бізнесу та створити належний сервіс підтримки близько 27 тисяч компаній.

«Систему інтелектуальної власності слід розуміти широко: як невід'ємну частину бізнес-процесу впродовж усього життєвого циклу компанії. Як систему, створену для супроводу бізнес-процесів від ідеї до ринку для охорони прав, а також для використання як джерела інформації», — сказав М. Варіс.

В ексклюзивному інтерв'ю «Інтелектуальній власності» він пояснив, що поширення знань про використання системи інтелектуальної власності повинно базуватися на попиті підприємств, який повинен створити уряд.

«У Фінляндії впродовж багатьох років ми намагалися навчити підприємців системі інтелектуальної власності у цілому, починаючи з давніх-давен [з історії розвитку цієї системи — ред.] . І вони не зацікавлені в цьому, тому що не мають на це часу. Попит підприємств створюється шляхом демонстрації конкретних вигод від використання системи інтелектуальної власності. Не розповідати про систему загалом, а конкретно — про те, що відбувається, коли у вас немає, наприклад, торговельної марки, коли ви не використовуєте комерційну таємницю чи копірайт», — зазначив він.

М. Варіс під час візиту в Україну мав зустрітися з головою ДДІВ Миколою Паладієм для обговорення перспектив співпраці щодо підтримки винахідницької діяльності в Україні у рамках ВОІВ. Однак зустріч не відбулася у зв'язку з хворобою керівника ДДІВ.

М. Паладій по поверненні з Генасамблеї ВОІВ у вересні ц.р. повідомляв про те, що українська делегація домовилася з представниками ВОІВ про розгляд питання щодо підтримки винахідницької діяльності в Україні та, як було сказано, про відпрацювання з цією метою бюджету міжнародної організації через Фінляндію.

«Ми готові розповісти, що і як ми робимо», — зауважив М. Варіс. «Інша справа, що Україна повинна адаптувати те, що можливо, і привести у відповідність до вашої системи. Адже у нас дуже різні системи. Проте потреби підприємств є однаковими у всьому світі. На рівні підприємств ми могли б поділитися досвідом, інформацією, провести тренінги для тих, хто зможе далі навчати підприємців».

(Маркіян Перетятко)