Відповідно до законодавства доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін а також інші обставини які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК). Відповідно до ст. 34 господарський суд приймає тільки ті докази які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали які містять дані про обставини що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами а також в інших випадках — на вимогу господарського суду.
Зазначене підтверджується і Роз ясненнями Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України у пункті 2.1 яких зазначено що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо документи які мають значення для правильного вирішення спору і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК України. Якщо подані копії документів викликають сумніви господарський суд має право витребувати оригінали цих документів.