Підстави визначення розміру компенсації за порушення авторських і суміжних прав

Створено: Четвер, 16 червня 2011, 16:35

На яких підставах суд визначає розмір компенсації суб єкту авторського права і (або) суміжних прав за порушення його прав?

Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові якщо інше не встановлено договором чи законом. Згідно зі статтею 443 ЦКУ використання твору здійснюється лише за згодою автора крім випадків правомірного використання твору без такої згоди встановлених цим Кодексом та іншим законом. Статтею 445 ЦКУ встановлено що автор має право на плату за використання його твору якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Згідно зі статтею 50 Закону України Про авторське право та суміжні права (далі — Закон) порушенням авторського права і (або) суміжних прав що дає підстави для судового захисту є зокрема вчинення будь-якою особою дій які порушують особисті немайнові та майнові права суб єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до пункту г частини 1 статті 52 Закону при порушеннях будь-якою особою авторського права та (або) суміжних прав передбачених статтею 50 цього Закону суб єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди) включаючи упущену вигоду або стягнення доходу отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав або виплату компенсацій.

Згідно з пунктом г частини 2 статті 52 Закону компенсація визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Цією ж частиною статті 52 Закону передбачено що при визначенні компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу суд зобов язаний у вище зазначених межах визначити розмір компенсації враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Таким чином стягнення компенсації є одним з видів відповідальності за порушення авторського права який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у зв язку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу.

У визначенні розміру такої компенсації суди мають виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства встановлених статтею 3 ЦКУ зокрема справедливості добросовісності та розумності. Розмір компенсації має визначатися судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення ступеня вини відповідача та інших обставин. При цьому розмір компенсації входить до предмета доказування зі справи.

Вищевикладену правову позицію відображено і у пункті 33 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 № 04-5/1107 Про деякі питання практики вирішення спорів пов язаних із захистом прав інтелектуальної власності (із змінами внесеними згідно з рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 16.01.2008 № 04-5/5) де зазначено: Крім відшкодування збитків як загального способу захисту порушених прав відповідно до пункту г частини першої статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права суб єкт авторського права і (або) суміжних прав може вимагати виплати компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід мати на увазі що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб єкта авторського права і (або) суміжних прав а не розміру заподіяних збитків. Таким чином для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Стягнення зазначеної компенсації є одним з видів відповідальності за порушення авторського права який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у зв язку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства встановлених статтею 3 Цивільного кодексу зокрема справедливості добросовісності та розумності. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні .

Таким чином у відповідності з нормами чинного законодавства щодо обов язковості належного мотивування судового рішення суд повинен визначити розмір компенсації із належним обґрунтуванням та з посиланням на встановлені ним фактичні обставини справи.