| |
|
 |
|
|
|
|
|
Взаємопорозуміння — основа цивілізованої системи колективного управління |
авторське право |
 Правові відносини у сфері авторського права та суміжних прав в Україні регулюються низкою законодавчих актів, серед яких основну роль відіграє Закон України "Про авторське право та суміжні права".
За останні роки Україна багато зробила для удосконалення національного законодавства у сфері авторського права та суміжних прав, а також для приведення його положень до міжнародних норм. В теперішній час проводиться активна робота з гармонізації національного законодавства з європейським. |
|
Дата: |
Автор: |
 |
 |
|
01.09.2008 |
Тамара Давиденко |
|
|
|
Межі копірайту в безмежжі Інтернету |
авторське право |
Життя сучасного суспільства складно уявити без Інтернету. З одного боку, для багатьох він став потужним джерелом отримання інформації, спілкування й дозвілля. З іншого, стрімкий розвиток інформаційних технологій призвів до виникнення проблеми із захистом авторського права i суміжних прав. Адже розповсюдження творів через глобальну мережу не лише сприяє їх популяризації, а й збільшує можливості незаконного копіювання i використання авторських матеріалів.
На жаль, у вітчизняному законодавстві поки що відсутні нормативно-правові акти, що чітко регулюють діяльність в Інтернеті. Більше того, на міжнародному рівні, а саме у договорах Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право та про виконання i фонограми, які набрали чинності у 2002 р., авторське право в мережі Інтернет визначається опосередковано.
У провідних державах світу, таких як Велика Британія, Німеччина, США, досить популярним на сьогодні є програмне забезпечення, за допомогою якого можна виявити порушення авторського права, - це численні так звані детектори плагіату. Причому, на відміну від стандартних пошукових систем в Інтернеті (Google, Yahoo, Yandex тощо), при використанні таких программ створюється цифровий образ усього перевірюваного документа, після чого він порівнюється з матеріалами, розміщеними в Інтернеті та спеціалізованих базах даних, у тому числі на академічних ресурсах i каталогах матеріалів засобів масової інформації. |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
28.08.2007 |
Ольга Германова |
|
|
|
Право на захист авторських прав |
авторське право |
У сучасному світі при високому рівні технологічного розвитку i динаміці соціальних змін захист інтелектуальної власності, зокрема авторського права i суміжних прав, набуває дедалі більшої актуальності. На противагу носіям інформації, що постійно здешевлюються, сама інформація стала повноправним товаром, вартість якого може варіювати від мізерних до астрономічних цифр.
Утвердження України в євроінтеграційних намірах торкається багатьох сфер суспільної діяльності, найголовнішою з яких є сфера інтелектуального виробництва. Останніми роками законодавство України щодо авторського права i суміжних прав бурхливо розвивається. Наша держава ратифікувала майже всі наявні нині міжнародні договори i конвенції щодо регулювання цієї сфери, а також створила потужне вітчизняне підгрунтя для захисту прав авторів. |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
15.08.2007 |
Ольга Германова |
|
|
|
Ціна "піратства" |
авторське право |
Взагалі прагнення продавців до продажу "піратської" продукції цілком можна виправдати: вони розуміють, що для цього потрібні невеликі вкладення, а прибуток може перевершити всі очікування. Собівартість піратського диска з музикою або фільмом сьогодні становить усього один долар, а коробка до нього й поготів коштує одну гривню. Ще гривню потрібно заплатити за перевезення диска потягом або автобусом, і в цілому витрати на виробництво такої продукції становлять п'ять- сім гривень за одиницю товару. Продаються ж диски за ціною мінімум 15 - 25 грн., і в підсумку чиста виручка перевищує витрати в три-п'ять разів.
Більше того, у "піратів" завжди є своя "цільова аудиторія" - крім звичайних користувачів, яким не по кишені ліцензійна продукція, є ще... школи і ВНЗ, які фактично ніколи не перевіряються. За словами Сергія Наливайка, штрафувати навчальні заклади за використання неліцензійних програм сьогодні просто неетично: часто вони й на "піратські" диски гроші збирають роками. Більше того, за їхній рахунок вони не заробляють - такі диски їм потрібні виключно для роботи. |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
03.08.2007 |
Ганна Хрипункова |
|
|
|
Как защитить интеллектуальную собственность в Украине |
авторське право |
Ответ на вопрос "Как в Украине защитить интеллектуальную собственность?" нельзя дать без ответа на другой фундаментальный вопрос: а может ли вообще украинское общество, подавляющее большинство которого неплатежеспособно, придерживаться принципов неприкосновенности интеллектуальной собственности: сознательно не покупать за низкую цену пиратские музыкальные диски и фильмы, нелицензированные компьютерные программы и т.п.? Наверняка нет. И это проблема не только Украины, но и всех стран с низкими социальными стандартами. Непродуманная государственная политика, нецивилизованные законы, которые отнюдь не содействуют развитию экономики, бизнеса, предпринимательства, создают своеобразные охотничьи ловушки для всех, кто деятельно стремится к изменениям в этой стране. За 16 лет независимости интеллект в Украине так и не стал абсолютной ценностью ни в ментальности представителей власти, ни в общественном сознании. Украина потеряла не только то, что имела, она потеряла шанс предложить свой собственный привлекательный для мировых рынков интеллектуальный продукт. Сегодня наша интеллектуальная собственность напоминает по форме интеллектуальную собственность ХVІІІХІХ веков, а не века глобальной наукоемкой экономики. |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
31.07.2007 |
Марина Туровская |
|
|
|
До уваги журналістів і читачів!!! Кричуща неповага до професії |
авторське право |
Чому українські медіа не посилаються на цитовані джерела? Коментують Юлія Мостова, Ігор Куляс, Віталій Портников, Юрій Сторожук, Віталій Гайдукевич, Олена Притула, Наталія Влащенко, Олексій Погорєлов та інші.
Чи потрібно посилатись на джерело інформації? Для журналістів розвинених демократичних країн це питання не стоїть. Адже, відтворюючи знайдену кимось іншим новину без посилання, журналіст привласнює чуже, фактично - краде. Проте в Україні цього досі не розуміють: більшість електронних та друкованих ЗМІ просто не називають джерел інформації, особливо ж якщо воно належить до іншого типу медіа. Водночас, на багатьох каналах існує категоричне табу не лише на посилання, але й узагалі на згадування про конкурентів (або інші телеканали взагалі). Наприклад, повідомляючи про інцидент із побиттям знімальної групи СТБ Олегом Калашниковим, репортери говорили про "один із українських телеканалів"... |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
19.07.2007 |
Оксана Федяніна, Ольга Ліцкевич |
|
|
|
Украинские пираты тормозят DVD-приложения |
авторське право |
По мнению игроков издательского рынка, это, в первую очередь, вызвано тем, что издания часто рассматривают использование промо-дисков не как элемент продвижения, а как источник дополнительного дохода, источник стимулирования продаж. Камнем преткновения является и то, что потребитель, получая DVD или CD, тематически не привязанный к содержанию номера, воспринимает его только как подарок.
"Использование дисков при продвижении изданий на рынке эффективно и оправданно только в том случае, когда диск является эксклюзивным. То есть такой информации нигде больше не найдешь", - считает Елена Белоусова, руководитель службы маркетинга и PR журнала TimeOut. Но непрозрачность украинского закона об авторском праве и разгул пиратства делает неэффективным использование дисков. "Можно сделать дорогой проект, но через три дня тот же диск появится на Петровке за гораздо меньшие деньги", - говорит Елена Мартынова, директор департамента группы компаний УМХ. Отсюда традиционная ситуация - издательство делает диск к журналу раз или два, а затем отказывается от этой идеи.
Трудностей в работе с промо-дисками добавляет и то, что нацелены они на специфическую аудиторию, которая привыкла получать информацию в Интернете. Журналам, выходящим с DVD и CD, приходится конкурировать с онлайн-изданиями. Так, с интересом воспринимаются DVD, которые содержат мастер-классы и тестовые программы, делится опытом Виктория Николаева. |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
17.07.2007 |
Наталия Грищук |
|
|
|
Программные лишения |
авторське право |
Попытки компаний снизить свои затраты на IT-продукты рождают интерес к свободно распространяемому программному обеспечению. Однако при ближайшем рассмотрении выясняется, что бесплатные пакеты не всегда дешевле платных, а попытка компаний заранее оценить стоимость перехода на новую операционную систему может обойтись дороже самого внедрения.
Рост интереса к нелегальному использованию ПО обусловлен тем, что многих пользователей не устраивает уровень сервисной поддержки от производителей. А если так, зачем платить больше? Впрочем, установка пиратского ПО вовсе не сводит затраты, связанные с софтом, к нулю, в чем многие корпоративные пользователи убедились на собственном опыте. Хотя контрафактное ПО зачастую ничуть не уступает в работоспособности легально приобретенным программам (как бы ни старались сторонники "лицензии" убедить потребителей в обратном), растут скрытые риски, которые могут повлечь за собой дополнительные незапланированные расходы. |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
13.07.2007 |
Сергей Орлов, Юрко Банзай |
|
|
|
Киберсквоттинг: как это делается в Украине |
захист прав |
Начиная разговор о киберсквоттинге в Украине, следует заявить один, на самом деле, не вполне очевидный, тезис - это явление, которое заключается в захвате доменных имен в мировой сети, у нас есть.
Не в тех объемах, что и в мире, впрочем, как и сам Интернет, но все же имеет место быть.
В то же время в Украине пока нет специального законодательства на сей счет. Поэтому, когда доходит до суда, в дело вступают некие смежные законодательные акты. Например, в Законе "Об охране прав на знаки для товаров и услуг" есть один пункт, в котором говорится, что нарушением прав владельца также является использование знаков для товаров и услуг в Интернете. И все. Это очень абстрактная формулировка, но, тем не менее, она дает суду зацепку. А там уже на усмотрение судьи... |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
21.06.2007 |
Кирилл Баранов |
|
|
|
Украли идею? Не жалуйся! |
авторське право |
В Украине приняты все необходимые законы по защите прав интеллектуальной с обственности, однако правоохранительная система все еще не способна их применять.
"Когда мы выходим на рейд против торговцев контрафактными компакт-дисками, главы райотделов милиции насмешливо говорят: "Вам что, больше заняться нечем? Нашли с кем бороться - с бедными студентами. Ах да, вы же защищаете права Билла Гейтса, одного из самых богатых людей планеты..." Подобное я слышал не раз и не два. А это означает, что интеллектуальное пиратство до сих пор не воспринимается обществом как преступление", - сказал "Эксперту" один из сотрудников Министерства внутренних дел. |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
19.06.2007 |
Марина Бердичевская |
|
|
|
Пиратство в Украине: порок, от которого трудно избавиться |
піратство |
Заместитель начальника Департамента Государственной службы борьбы с экономической преступностью Сергей Лебедь: "Я вижу решение проблемы не в увеличении сроков или тяжести наказания - это ничего не даст, на практике суды не применяют эти наказания. Ведь трудно представить себе, что человека, который использует нелицензионный "Windows", посадят на 6 лет, когда такой же срок дается за преступления гораздо более тяжкие.
Самое главное - это подорвать экономическую базу пиратства. Мы ратуем за то, чтобы суды применяли более жесткие экономические санкции к нарушителям, и они имеют возможность это делать. Ведь по закону штрафы могут применяться до 51 тыс. грн., но они не применяются.
Рентабельность пиратского бизнеса огромна. По оценкам экспертов, прибыль от поставки пиратских дисков из Малайзии в Великобританию составляет более 1000% - больше, чем рентабельность наркобизнеса!
Когда станет экономически невыгодно заниматься пиратством, тогда мы увидим свет в конце туннеля. Я хочу отметить, что это комплексная проблема, которой должны заниматься все, не только милиция. Только административными мерами эту проблему не решить". |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
01.06.2007 |
|
|
|
|
Патентные тролли |
авторське право |
Авторские права - вреднейшее изобретение человечества, поскольку позволяют людям не творить. Человек покупает стихи, музыку, делает запись и сидит на попе ровно, стрижет купоны. Устраиваю вечеринку, приглашаю музыканта, прошу спеть. А он говорит: вот эту песню я пою не вместе с группой, а в спектакле, поэтому тебе ее спеть не могу - авторские права нарушу.
Из-за этого музыкальная индустрия порождает поющих пластмассовых кукол. Работает закон большой экономики: если ты надеешься много и долго продавать одну песню, то неизбежно делаешь продукт, рассчитанный на примитивные чувства. Получается моральный фаст-фуд, который вызывает слюноотделение и легко потребляется, но ужасающе действует на желудок.
Из-за этого музыкальная индустрия порождает поющих пластмассовых кукол. Работает закон большой экономики: если ты надеешься много и долго продавать одну песню, то неизбежно делаешь продукт, рассчитанный на примитивные чувства. Получается моральный фаст-фуд, который вызывает слюноотделение и легко потребляется, но ужасающе действует на желудок. |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
18.05.2007 |
Евгений Чичваркин |
|
|
|
Защита своей интеллектуальной собственности - дело рук самих авторов и изобретателей |
авторське право |
Татьяна Шестакова, Российский и Евразийский патентный поверенный: "Когда параллельно создаются какие-то одинаковые продукты, люди стараются урегулировать эти права через лицензионный договор. Грубого нарушения прав на патенты практически не встречается".
Чего не скажешь об авторских правах в сфере рекламы, где они нарушаются повсеместно. Не так давно крупная торговая сеть заказала рекламный сюжет, а финальную фразу из него затем сделала своим генеральным слоганом в рекламной компании. Без ведома агентства. К слову сказать, разработка слогана стоит до 500 $. У сегодняшних рекламодателей при бурном развитии рынка и конкуренции осталось советское отношение к авторскому праву.
Александр Кулиш, заместитель руководителя иркутского управления Федеральной антимонопольной службы: "В рекламе используется какая-то музыка, художественные произведения. Но собственники прав не обращаются к нам". |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
18.04.2007 |
Марина Ульянова |
|
|
|
Від клейма до патенту, або Еволюція охорони інтелектуальної власності |
авторське право |
Очевидно й беззаперечно, що винахідник - це рушій прогресу. Він придумує колесо, примушує важкі машини піднятися в небо, його апарати дають можливість працювати швидше, більше, якісніше. Але що із цього має сам геній? Виявляється, авторське право, як і патентне, виникло лише в XVII- ХVIII ст. До того (а часто й після того, і навіть тепер) автор міг сподіватися щонайбільше на суспільне визнання, хоча часто сучасники його незаслужено забували. Історію права на результат інтелектуальної діяльності "БЦ" спробувала простежити, відвідавши єдиний в Україні Музей правової охорони інтелектуальної власності, що діє при Українському інституті промислової власності.
Антоніо Страдіварі ставив свою авторську мітку на внутрішній поверхні деки скрипки. Узагалі, перші товарні знаки були скоріше знаками якості, ніж способом захисту своїх прав, а отже, отримання із цього прибутку. Хоча інколи покарання за підробку товарного знака було не просто жорстким, а навіть жорстоким. В Англії, приміром, за це відрубували руку.
Виявляється, в Україні немає такої проблеми з порушенням прав на винаходи, як у сфері авторських прав на музичні або художні твори. "Не можу сказати, що це проблема. Таких справ дуже мало. У нас не так багато винаходів. Та й економіка в такому стані... Можливо, якби більше впроваджували (винаходів на виробництві. - Ред.) і заявники отримували кошти, то можна було б казати, що є проблема порушень". |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
06.04.2007 |
Наталя Дмитренко |
|
|
|
Рекламный март: весна тревоги нашей... |
авторське право |
Неизвестность всегда настораживает. Слухи всегда будоражат. Реанимация законопроекта, предполагающего регистрацию интернет-изданий, вызвала довольно бурную реакцию в сообществе профессионалов виртуального пространства. Одни субъекты (их большинство) украинского интернет-рынка опасаются грядущего посягательства власть предержащих на свободное информационное пространство, каким является мировая паутина. Причем посягательство как политическое (попросту говоря, цензура) так и экономическое (перераспределение рынка). Другие (их, соответственно, меньшинство) видят в принятии законопроекта некоторые позитивные стороны, в частности, ответственность владельцев ресурса за размещаемую неправдивую информацию, равно как и соблюдение авторских прав, которых некоторые ресурсы - чего греха таить! - не придерживаются.
Главная же проблема, по нашему мнению, заключается именно в неизвестности, в неинформированности тех, кого законопроект напрямую касается. Все о законопроекте слышали, но никто его не видел. Для того, чтобы сделать свой вывод - хорош законопроект или плох, его нужно хотя бы пробежать глазами. Какие можно делать умозаключения, если непонятно даже, поступил ли законопроект на рассмотрении ВР или "в ближайшее время поступит"... Пока же остается ждать хоть какой-то конкретной информации. Единственное, что обнадеживает в этой ситуации, - интернет-сообщество ожидает законопроекта не с овечьей покорностью, а с активным высказыванием своей позиции. Есть шанс, что авторы законопроекта к ней прислушаются. И потом - понятно ведь всем, что от законопроекта до закона путь может быть довольно долгим... |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
05.04.2007 |
Алексей Фурман |
|
|
|
Yankee Group опублікувала звіт про небезпеки комп'ютерного піратства |
авторське право |
Дослідження Yankee Group під назвою «Немає нічого кращого за оригінал. Від використання ліцензійного ПО виграють всі: користувачі, партнери та Microsoft» присвячено збитку, якого завдає піратство сфері інформаційних технологій. Воно висвітлює теми, пов'язані з програмними продуктами корпорації Microsoft, які найбільш популярні серед споживачів.
23 січня 2007 міжнародна дослідницька та консалтингова компанія Yankee Group опублікувала дослідження, яке показує ступінь впливу піратства на бізнес виробників програмного забезпечення, продавців програмного забезпечення і комп'ютерів та на користувачів.
Метою дослідження було з'ясувати реальні цифри збитків, які несуть користувачі та виробники програм, купуючи і встановлюючи неліцензійне програмне забезпечення.
Матеріалом для дослідження стали результати опитування компаній, які використовують в своїй роботі програмне забезпечення, а також аналітика організації Business Software Alliance (BSA). Експерти Yankee Group підрахували, що більше половини (55%) компаній-респондентів із західних країн мали справу з піратськими програмами або використовували їх у своїй діяльності. З них 15% визнали, що через випадки використання неліцензійних програм, вони вимушені були відмовитися від деяких вигідних контрактів та покращення ІТ-інфраструктури.
Згідно з даними Business Software Alliance, 35% усього ПЗ у світі є неліцензійним. З 97 країн, за якими спостерігає BSA, у 51 рівень піратства складає не менше ніж 64%. У грошовому еквіваленті це означає, що на кожних 2 долари придбаних ліцензійних програм припадає 1 долар, витрачений на піратське ПЗ.
Робота експертів Yankee Group проводилася за всебічної підтримки спеціального підрозділу корпорації Microsoft, який займається впровадженням глобальної ініціативи Genuine Software Initiative (GSI). Ця ініціатива націлена на захист користувачів від контрафактної продукції та інших форм комп'ютерного піратства. Як повідомляють експерти групи Genuine Software Initiative, починаючи з липня 2005 року, 512 000 000 користувачів з усього світу перевірили свої копії Microsoft Windows на достовірність.
Оригінальна версія дослідження Yankee Group (файл Analyst Report on Piracy). |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
23.01.2007 |
прес-релiз Microsoft |
|
|
|
Плагиат - дело тонкое, или как с ним бороться |
авторське право |
Часто бывает очень трудно, а иногда просто невозможно доказать плагиат. Если это касается, например, незначительных работ, то обворованный автор, как правило, и не пытается восстановить справедливость, ибо как говорится в таких случаях: овчина выделки не стоит. А вот, когда пахнет большими деньгами, можно затеять тяжбу.
Громкий процесс по поводу плагиата начнется в понедельник 3 апреля в Лондоне, где Высокому суду правосудия Великобритании предстоит выяснить, занимался ли автор бестселлера "Код да Винчи" плагиатом. Авторами иска являются новозеландец Майкл Бейджент и американец Ричард Ли, выпустившие в 1982 году научно-популярную книгу "Святая кровь и святой грааль" (The Holy Blood and the Holy Grail ). Историки утверждают, что автор всемирно известного художественного бестселлера "Код да Винчи" (Da Vinci Code) американец Дэн Браун "позаимствовал" некоторые выводы из их работы. Они выдвинули иск к напечатавшей книгу Брауна в Великобритании издательской группе The Random House (по материалам РИА "Новости"). В частности, Бейджент и Ли обвиняют Дэна Брауна в том, что он воспользовался их теорией о том, что у Иисуса Христа и Марии Магдалены были дети... Но Браун утверждает, что к этой идее он пришел сам, а при работе над "Кодом да Винчи" пользовался несколькими десятками источников, в числе которых была и книга "Священная кровь и святой Грааль".
Один из лучших специалистов в Англии по авторскому праву Пол Херберт в интервью телеканалу "Скай ньюс" сказал, что доказать это будет очень сложно. "Издатели "Кода да Винчи" скажут, что все, что они сделали, - это взяли основной факт из оригинального произведения - предположение об Иисусе и Марии Магдалене - и сделали из этого роман. Здесь нет факта нарушения копирайта, так в чем же заключается суть претензии?" - сказал он (по материалам Lenta.Ru).
Так дела обстоят у богатых, у них свои проблемы и свои пути их решения. А вот что делать простому журналисту-трудяге, который изо дня в день пишет, не покладая рук, а его еще и обворовывают коллеги-трутни, и у которого просто нет времени заниматься всякими исками? Так как на наше родное государство надежды мало, да и хлопотное это дело судиться, то можно поискать и другие дееспособные организации. Вот, например, уже несколько лет в сети Интернет по адресу http://www.ezhe.ru/hash/ существует, так называемая Доска Позора, куда можно отправить своего "обидчика". |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
17.12.2006 |
Виктор Сулима |
|
|
|
Писатели начали бороться за авторские права |
авторське право |
«Сейчас в Украине существуют десять негосударственных организаций по защите авторских прав, сферы деятельности которых очень часто пересекаются. Однако на Западе такая схема уже давно изжила себя, - считает Сергей Кравец (глава совета общественного обьединения «Автор» - ред. ). - В октябре в Киеве проходил Всеукраинский съезд авторов, на котором мы объявили о необходимости создания профсоюза - единой организации, которая была бы уполномочена решать эти вопросы. Мы хотим, чтобы авторы могли сами защищать свои права и воздействовать на эту систему». |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
18.11.2006 |
Ольга Лицкевич |
|
|
|
| Пірати ХІХ століття |
авторське право |
Київські книговидавці кінця XIX - початку ХХ ст. нехтували авторським правом і підкуповували цензорів.
У гонитві за прибутком великий лубочний видавець Тимофій Губанов і його кімнатні письменники не зупинялися ні перед чим, включаючи відверте порушення авторських прав. У 1902 році трапився резонансний випадок. Письменник Борис Грінченко звинуватив Губанова у плагіаті, звернувшись з відкритим листом у "Київську газету": "Звертаюся до Вас із покірнійшим проханням дати місце у вашій шановній газеті нижченаведеній моїй заяві. Нещодавно мені випадково потрапила до рук книжка "Веселий оповідач", на якій значиться, що вона видана у Києві книгопродавцем Т. А. Губановим у 1901 році. Збірник народних анекдотів під заголовком "Веселий оповідач" належить мені, так само як і інший - "Казки та оповідання", що у виданні п. Губанова навіщось приєднаний до першого (раніше обидва видавалися окремо). Ні за це поєднання двох зовсім різних речей, ні за грубі коректурні помилки та безглуздий малюнок на обкладинці згаданої книжки я не беру на себе відповідальності, тому що передрук зроблений п. Губановим без мого відома, самовільно, за що видавець притягається мною до відповідальності".
На популярності Тараса Григоровича Шевченка також багато хто намагався заробити. Наприклад, тираж випущеного в 1883 році в Пітері найповнішого (без урахування купюр) видання "Кобзаря" повністю скупив київський книгопродавець Ільницький. Випередивши конкурентів, він став монопольним постачальником книги в київські магазини. А попит на Шевченка не спадав. Як зазначали газети, "тільки прибуде з Петербурга одна партія, як протягом дня її всю розкуповують".
У 1884 році було накладено заборону на публікації робіт відомого англійського філософа Герберта Спенсера, що користувалися великою популярністю серед інтелігенції Російської імперії. Франц Йогансон, прикинувши збитки, яких зазнають київські видавці від контрафактних книг Спенсера, наприкінці 1890-х років звернувся з клопотанням про дозвіл друкувати праці англійця. Власну комерційну вигоду він завуалював турботою про державні інтереси: "Вилучення праць Спенсера з публічних бібліотек втратило будь-який сенс... Навіть навпаки, воно стало шкідливим, оскільки популяризація і компіляція зазвичай спотворюють навіть основні думки автора, представляють його гіпотези та обережні здогади безсумнівною істиною, привчають у такий спосіб читачів до поверховості поглядів тощо. Найкращою протидією подібній вульгаризації й перекручуванню є сам твір автора". |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
27.09.2006 |
Дмитро Корнейчук |
|
|
Взаимоотношения контент-провайдеров |
| и правообладателей. Опыт Украины |
авторське право |
Из отчета рабочей группы по изучению ситуации в сфере защиты авторских прав на мобильный контент, созданной по инициативе участников рынка контент-услуг Украины в середине прошлого года. (авторами отчета рабочей группы являются Роман Химич и Юрий Софроненко):
"Толчком для появления группы стал ряд шагов, предпринятых компаниями-правообладателями. Эти шаги в целом привели к существенному ухудшению условия ведения бизнеса контент-провайдерами. Таковыми шагами можно считать:
Требование фиксированных отчислений роялти независимо от реальных продаж;
Требование выделения отдельных коротких номеров для продажи контента, использующего объекты авторских прав разных правообладателей;
Требование оперативного доступа к статистике операторов и требование от операторов вести подробный учет продаваемого контента в разрезе авторских прав;
Значительная "вилка" ставок и условий начисления роялти разным контент-провайдерам.
Объективно достаточно дискомфортная для контент-провайдеров позиция правообладателей усугубилась субъективным моментом. Речь идет о неприемлемой в культурном обществе манере ведения дел некоторыми правообладателями. Манере, которая сводится к тезису "Вы все нам должны и будет платить столько, сколько скажем и на таких условиях, на каких скажем". Это закономерно привело к ряду конфликтов между контент-провайдерами и правообладателями, в ходе которых первые начали приостанавливать отчисления роялти, а вторые – отказывать в продлении договоров и подавать иски о нарушении авторских прав.
Одним из результатов стало повышенное внимание к деталям бизнес-практики правообладателей. Эти детали оказались настолько любопытны, что возникла идея окончательно выяснить некоторые вопросы чтобы, возможно, предпринять определенные значимые действия и положить конец "доению" контент-провайдеров теперь еще и правообладателями."
"Представляется целесообразным обратиться к операторам, к Киевстару, например, с просьбой провести под его эгидой рабочее мероприятие с участием всех заинтересованных сторон – провайдеров, правообладателей, УААСП, операторов. На этом мероприятии должно иметь место публичное заявление позиции участников рынка контента такого содержания: либо конструктивные переговоры с целью достижения консенсуса с правообладателями, либо полномасштабная конфронтация. Выгода от переговоров заключается в том, что правообладатели смогут избежать весьма хлопотных и дорогих процедур, связанных с подтверждением своих прав. Речь, очевидно, будет идти о десятках, если не сотнях тысяч долларов.
В свою очередь, конфронтация должна планироваться и, в случае необходимости, осуществляться по следующему сценарию:
a. Определение произвольным образом "жертвы", т.е. одного правообладателя, с которым все без исключения провайдеры начинают показательно конфликтовать.
b. Провайдеры направляют жертве официальные требования предоставить надлежащие документы - авторские договора.
c. В случае её отказа каждым провайдером вчиняются последовательно такие судебные иски: 1. Об истребовании указанных документов. 2. Если жертва не смогла предоставить суду указанные документы, провайдер прекращает выплату роялти и выдвигает новый иск - О признании ничтожным заключенных с нею договоров на пользование объектами авторского права. 3. В случае благополучного разрешения предыдущих споров провайдеры могут подавать иски о взыскании ранее уплаченных роялти. 4. Самые экстремальные могут попробовать обвинить неудачливого правообладателя в мошенничестве." |
Все о ТВ и радио |
Дата: |
|
|
|
|
29.07.2006 |
|
|
|
|
| Зыбкая грань |
авторське право |
"Покупка пиратского диска отнюдь не означает совершение преступления. Ведь карается, по сути, не приобретение, а распространение, воспроизведение и тиражирование. К слову сказать, и дальнейшее использование пиратской копии для домашнего просмотра (прослушивания) не является нарушением , поскольку такое использование, согласно Закону "Об авторском праве и смежных правах", может осуществляться без согласия автора. Но это правило, согласно закону, не распространяется на компьютерные программы.
Намного осторожнее надо быть, скачивая произведения из Интернета. В данном случае речь идет о копировании произведения. Таким образом, "пиратом" становится и сам пользователь, создавший на своем компьютере нелегальную копию.
То же самое касается копирования дисков и кассет. Создавая копии исключительно для себя (например, перегоняя музыку с диска на флеш-карту, чтобы слушать в дороге), необходимо учесть следующее. Такие действия будут считаться нарушением только в том случае, если на самом диске есть запрет производителя копировать в личных целях." |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
12.07.2006 |
Александр Попов |
|
|
|
| Пиратские будни |
софт |
"Борьба с интеллектуальным пиратством чем-то напоминает борьбу с проституцией. То и другое искоренить как явление невозможно, но есть шанс создать серьезные проблемы "пользователям продукта". В настоящий момент источником проблем может снова стать компания "Майкрософт Украина", которая недовольна темпами выполнения договора с Кабинетом министров о легализации программного обеспечения (ПО) в госорганах. Перевод чиновников с пиратского на лицензионное ПО оказался не по карману госбюджету. Приходится выкручиваться..."
"Не исключено, что "Майкрософт" попытается инициировать против нас санкции [США]. Но эксперты в данных вопросах в один голос заявляют, что даже расторжение договора не может привести к возобновлению этих экономических санкций. Специалисты утверждают, что введенные ранее санкции, действовавшие почти 5 лет, были отменены по политическим мотивам (открыв нам путь в ВТО вперед России), а не по результатам серьезного снижения интеллектуального пиратства. И с легализацией ПО это напрямую не связано.
Каков же итог? Очень простой. Нынешняя попытка легализации ПО в госорганах - третья по счету. Еще в 1998 г . "Майкрософт" предлагал это сделать за $5 млн. на первом этапе и за $8 млн. на втором. Было подписано соглашение о полной легализации (так называемый "нулевой вариант"). Произвели ревизию ПО в госструктурах. Но потом решили, что это слишком дорого. Начался второй этап переговоров, который, если не ошибаюсь, завершился в 2003 году. С тем же результатом. Не исключено, что будет подписано четвертое соглашение, в связи с неудовлетворительными работами по первым трем. И все начнется сначала..." |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
8.06.2006 |
Егор Смирнов |
|
|
|
Скупий Кабмін платить двічі |
софт |
"Після року співпраці компанія Microsoft звинуватила український уряд у піратстві. Тепер, не отримавши від уряду відповіді, компанія обіцяє 1 липня розірвати діючу угоду про партнерство із Кабінетом міністрів, завдавши тим самим суттєвого удару по міжнародному іміджу України."
"Корпорація офіційно повідомила державу, заявивши, що якщо після 1 липня не піде належної реакції від Кабміну, договір буде розірваний."
"На думку [економіста Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Катерини] Малютиної можливий розрив угоди Кабміну із Microsoft сам по собі не завдасть шкоди українській економіці: "В Україні зараз ведеться реальна боротьба із інтелектуальним піратством, а тому поки немає підстав говорити про повернення нашої країни до "списку 301" чи введення Сполученими Штатами економічних санкцій та відкликанням угоди по СОТ".
"Виходом, за оцінкою експерта, може стати використання програм з відкритим кодом, якість яких за останній рік вже майже досягла рівня ліцензійного софту Microsoft, а їх використання є не лише абсолютно легальним, а й часто безкоштовним."
"[Редактор PCWeek/UА] Анатолій Гришин передбачає інший негативний сценарій розвитку подій. "Після відмови від мирової угоди, Microsoft матиме всі підстави подати позов до Господарського суду на Кабінет Міністрів, вимагаючи стовідсоткового відшкодування своїх збитків. В свою чергу, програш Кабміном цього суду означатиме ще більший удар по іміджу нашої країни", - вважає експерт." |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
7.06.2006 |
Юрій Панченко |
|
|
|
Время музыкантов-ворюг |
авторське право |
Выступая на второй Киевской международной книжной выставке-ярмарке, главный редактор издательства "Музична Україна" Валентина Понамаренко с прискорбием отметила, что отечественная книга сейчас переживает тяжелые времена. Особенно в загоне — издательство нот и партитур. Мизерное государственное финасирование, отсутствие налаженной системы реализации, которой раньше занималась тиражная комиссия "Укркниги", практически парализовали издание в стране музкальной литературы. Сейчас в Украине существует всего один нотный магазин во Львове. На выделенныенные государством деньги "Музична Україна" может издать небольшим тиражом всего одну-две книги в год. Пришлось резко сократить штаты: вместо 100 сотрудников сейчас работает десять. Большинство украинских музыкантов не покупает ноты, а пользуется их ксерокопиями. Это — грубейшее нарушение авторских прав композиторов и издателей. |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
25.05.2006 |
Олександра Тимощук |
|
|
|
Песня бесплатной не бывает |
захист прав |
На днях в Центре общественных связей Главного управления МВД Украины в Харьковской области состоялась встреча в необычном формате: правоохранители, ди-джей Romankin (Роман Ракитянский) и председатель областного агентства "Роялти" Андрей Писаренко. Речь шла о цене музыки.
А. Писаренко является представителем организаций коллективного управления авторскими правами, которым авторы перепоручают работу по отслеживанию использования своих произведений.
Сотрудник отдела по выявлению правонарушений в сфере интеллектуальной собственности УГСБЭП Главного управления МВД Украины в Харьковской области Александр Золотухин рассказал, как ведет борьбу с преступлениями против авторского права милиция: «За 2005-2006 годы подразделения экономической милиции провели около 70 проверок различных коммерческих организаций. По их результатам было составлено 64 протокола об админнарушениях. Договоры о выплате авторского вознаграждения обязаны заключать все кафе, рестораны, клубы, магазины. Словом, все те заведения, где используется музыка. По данным управления потребительского рынка, таких в городе порядка 1200. А заключили с нами договоры пока только чуть более ста предприятий плюс все радио- и телеканалы. Штрафы же за нарушения авторских прав при использовании аудиовизуальной продукции составляют от 170 до 3400 гривен, и частные предприниматели всегда очень огорчаются, когда их привлекают к такой ответственности. Помимо этого, в дискоклубах часто выявляются преступления, связанные с незаконным хранением нелицензионных компакт-дисков для лазерных систем считывания. Это уже нарушение уголовного законодательства, по которому владелец клуба или диск-жокей могут быть привлечены к уголовной ответственности. К сожалению, частные предприниматели не соблюдают действующее законодательство...».
А. Писаренко показал знак, разработанный его общественной организацией. Такой знак прикрепляется на входе в те организации, которые заключили договоры, соблюдающие авторские права. Р. Ракитянский, защищающий интересы музыкальной общественности и профессионально занимающийся проведением дискотек, всегда, приходя работать в ресторан или кафе, требует от руководителя заключения договора с "Роялти": «Иначе мне просто невозможно будет работать! Придет инспектор, конфискует мою аппаратуру, мои диски...». Как говорит Р. Ракитянский, чаще всего в результате проверок страдают... студенты. Никакие документы между ними и администрацией заведения не подписываются. Следовательно, предприниматели "выходят сухими из воды", а ребята теряют все и могут быть привлечены к уголовной ответственности. Участники встречи обсудили различные случаи, касающиеся выплаты вознаграждения. Например, надо ли и кому выплачивать авторское вознаграждение, если автор музыки умер. Оказывается, надо, утверждает А. Писаренко: «Речь идет не об авторских, но о смежных правах. Авторские права составляют 2% от прибыли, а смежные права — 1%. Ведь есть права звукозаписывающей компании, которая выпускала диск или кассету, есть наследники, обладающие соответствующими правами... Авторские права сохраняются 70 лет. Если речь идет о старинных записях, выпущенных более 70 лет назад, — то роялти можно не платить. Если о новых, недавно выпущенных дисках — необходимо платить за смежные права.
— Во многих кафе играет не магнитофон, а радио. Надо ли в этом случае что-то кому-то платить?
— Да, у нас есть плей-листы всех радиостанций, каждая песня или композиция должна быть оплачена.
— Подождите, а если речь идет о свадьбе, тоже нужно платить?
— Если свадьба проходит в кафе или ресторане — да. Если в каком-то другом помещении, то можно не платить, поскольку на торжество собираются свои люди, это не является коммерческим использованием.
— А караоке?
— Этот вопрос пока не решен. Так что пока авторское вознаграждение от фирм, занимающихся этим видом развлечений, в Украине не взимается. Хотя действительно, над этим нужно работать». |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
24.05.2006 |
Олег Перегон |
|
|
|
Не зови меня тихо по имени на выставке |
авторські права |
«На выставке был представлен ряд картин, к которым художники, указанные как авторы этих произведений, не имеют никакого отношения… Естественно, факт использования его имени для обозначения картин неизвестного происхождения вызвал законный протест со стороны художника, сопровождавшийся его требованием снять картины с экспозиции и опровергнуть его авторство. В ответ же на свои претензии художник получил пояснения, согласно которым у него отсутствовали какие-либо права на картины. Следовательно, его права не могли быть нарушены и он не мог требовать их защиты.»…
«Все было бы ничего, если бы картины действительно принадлежали кисти художника. В таком случае можно было бы с полным правом заявлять о нарушении имущественных прав автора и требовать, в том числе в судебном порядке, признания/восстановления нарушенных прав, а также запрещения действий, нарушающих авторское право или создающих угрозу такого нарушения (статья 52 Закона).
Однако в данном случае мы имеем дело с плагиатом наоборот, поэтому традиционные варианты защиты нарушенных имущественных прав автора малоэффективны, что автоматически заставляет отказаться от их применения.
У художника нет иного выбора, кроме как защищать свои неимущественные права, нарушение которых было совершено путем неправомерного использования имени художника для обозначения картин неизвестного происхождения.
Что же нам говорит Закон? Право физического лица на имя закреплено статьей 294 ГК. Статья 296 ГК в свою очередь устанавливает право на использование лицом своего имени. Согласно этой статье, физическое лицо может использовать свое имя во всех сферах своей деятельности без каких-либо исключений. Из данного правила следует, что указанная абсолютная правомочность наделяет любого человека правом запрещать использование/упоминание своего имени, если он считает такое использование ненужным, нецелесообразным и т.п. Исключением являются случаи, предусмотренные законодательством (в частности, той же статьей 296 ГК), когда имя лица может быть использовано без его согласия. Однако для целей данной статьи такие исключения интереса не представляют». |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
23.05.2006 |
Катерина Ткаченко |
|
|
|
Євродосвід |
захист прав |
"Саме розуміння того, що однією з важливих умов розвитку "розумних" ідей є не тільки визнання за автором творів та особами, які їх правомірно використовують, визначених суб'єктивних цивільних прав, але і надання їм надійного правового захисту в межах світового співтовариства, стало причиною проведення науково-практичної конференції "Стан та напрями адаптації законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності до законодавства Європейського Союзу", яка пройшла в м. Києві 12 квітня 2006 р."
"Як наголосив у вступній промові кандидат юридичних наук, директор Центру інтелектуальної власності та передачі технологій НАН України Юрій Капіца, за минулі роки суттєво посилився захист прав інтелектуальної власності в Україні, що отримало відповідне визнання і на міжнародному рівні.
Відповідно до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС ще у 2004 р. Міністерство юстиції України організувало дослідження відповідності права інтелектуальної власності України праву ЄС (свого часу у Львові Британська Рада та Центр інтелектуальної власності та передачі технологій НАН України провели конференцію, спеціально присвячену гармонізації законодавства України у сфері інтелектуальної власності до міжнародно-правових норм), а вже в 2005 р. - Державний департамент інтелектуальної власності, інші органи центральної виконавчої влади підготовили та подали до Кабміну України, а народні депутати України внесли на розгляд до Верховної Ради основні законопроекти, прийняття яких має наблизити законодавство України до стандартів Європейського Союзу.
Саме різні аспекти права інтелектуальної власності ЄС й стали предметом обговорення спеціалістами органів управління, народними депутатами, представниками багатьох міністерств, комітетів Верховної Ради України з питань науки і освіти, європейської інтеграції, Секретаріату Верховної Ради, суддями, науковцями Національної академії наук, Академії правових наук, Академії медичних наук, Академії аграрних наук, вищих навчальних закладів, юристами, патентознавцями, працівниками низки посольств в України.
Слід зазначити, що основна мета конференції — обговорення стану адаптації законодавства України до законодавства ЄС та проблеми, що виникають при цьому, а також новітніх ініціатив ЄС у сфері охорони інтелектуальної власності - таки була досягнута, адже з-поміж обговорюваних тем важко було знайти таку, що не викликала б жвавий інтерес. Це й "Вдосконалення процедури розгляду заявок на отримання охоронних документів", і "Правовий режим службових об'єктів права інтелектуальної власності в європейських країнах та Україні", й "Сучасний стан митного контролю за переміщенням об'єктів права інтелектуальної власності", й "Регулювання охорони біотехнологічних винаходів в ЄС та України" тощо.
Доречною була і презентація видання "Право інтелектуальної власності Європейського союзу та законодавство України" (за ред. Ю.М.Капіци)." |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
|
03.05.2006 |
|
|
|
|
| Трафік конфлікту |
авторське право |
Учора стало відомо про те, що домен Quote.Ru, на якому розміщено 100 статей "Ведомостей" без посилань на першоджерело, тепер належить українській юрособі - "Рбк-Україна".
У конфлікті між російською газетою "Ведомости" і компанією РБК з'явився новий, досить несподіваний поворот. Російський інтернет-журнал Вебпланета повідомив, що домен Quote.Ru, на якому було розміщено понад 100 статей з архіву "Ведомостей" без посилань, перереєстрований на юридичну особу в Україні. Тепер по цьому домену можна контактувати з компанією "Рбк-Україна" (як сказано на сайті РБК, компанія є незалежним українським інформаційним агентством, створеним за підтримки групи компаній РБК).
Нагадаємо, конфлікт РБК із "Ведомостями" почався через те, що на сайті РБК у розділі "Аналітика" було розміщено 100 статей авторів "Ведомостей" без будь-яких посилань на першоджерело. За це газета вимагає компенсації в розмірі 257 млн. рублів (близько $9 млн.).
PR-менеджер газети "Ведомости" Олена Бистрова розповіла "Экономическим Известиям", що вони в грудні минулого року за порушення авторських прав компанією "РБК-Інвестиційні системи", якій на той момент належав домен Quote.Ru., подали позов до Арбітражного суду Москви. "Але справа була припинена: адвокати РБК подали паралельний позов до Главенського суду Москви, де вони намагаються заперечити авторські права трьох позаштатних кореспондентів (загальна кількість скривджених - тридцять авторів), тому що з ними був не цілком коректно складений договір. Але Главенський суд не в праві розглядати справу, тому що за територіальним принципом ми йому не підсудні. Наші юристи подали апеляцію, розгляд якої призначено на 13 березня", - повідомила вона. Бистрова заявила, що в газеті не сумніваються в своїй правоті, "але сума для РБК дуже велика, тому я думаю, що вони всякими процесуальними хитрощами намагатимуться затягти розгляд справи". PR-менеджер також завірила, що пропозиція РБК про купівлю "Ведомостей" за $56 млн. акціонери (The Wall Street Journal, Financial Times і Independent Media Sanoma Magazines) не обговорювали і не планують.
Представник другої сторони, гендиректор "Рбк-Україна" Йосип Пінтус, в коментарях "ЭИ" учора відмовив. |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
| 10.03.2006 |
Ангеліна Бакалінська |
|
|
|
| З варяг і греків |
диски |
За підсумками 2005 року, частка піратської продукції на українському ринку CD знизилася до 30-60%, але Україна як і раніше беззахисна перед напливом імпортного контрафакту. "Рентабельність легального ринку - 150-200%, а піратського - 400-500% і навіть доходить до 1000%. Шльопати диски - однаково що наркотики продавати", - відзначає представник Держдепартаменту.
Наприкінці лютого Державний департамент інтелектуальної власності при Міннауки та освіти відзвітувався про підсумки своєї торішньої боротьби з аудіо - і відеопіратами. Відомство зазначило, що, незважаючи на щоденні вилучення піратських дисків, більше половини ринку становить нелегальна продукція з Росії, Гонконгу, Тайваню, Китаю й Білорусі. Обсяг українського ринку піратських дисків, як і раніше, оцінюється десятками мільйонів доларів. За минулий рік Держдепартамент вилучив 432,1 тис. піратських дисків на 5,3 млн. грн. "Плюс у три - чотири рази більше відібрала міліція; плюс приблизно стільки ж відбирає податкова міліція, що теж контролює ці питання", - підбив підсумок торішніх конфіскацій заступник начальника Управління контролю за дотриманням законодавства в сфері інтелектуальної власності Віктор Клюк.
Міжнародний альянс інтелектуальної власності (МАІВ), гостро критикував нашу країну за недотримання законодавства по боротьбі з піратством, слідом за IFPI визнав прогрес України в боротьбі з контрафактом і навіть змінив її рейтинг у списку самих піратських країн. Однак у своєму річному звіті МАІВ поставив Україну на друге місце після В'єтнаму по поширенню піратського програмного забезпечення, оцінивши його в 90%. Частку піратських дисків з музикою Альянс оцінив в 60%, а загальні втрати України від піратства за рік - в $91,8 млн.
В Україні сьогодні працюють п'ять заводів: "Росток-CD" і "CD-Майстер" у Києві, в кінці 2005 відкрився завод "Медіа Парк" у Борисполі, "Амітрон" у Херсоні та "Змс - Прод" у Львові. Крім того, цього року очікується запуск одеського заводу "Одісей Диск". За словами заступника директора по виробництву найбільшого заводу "Росток-CD" (випускає близько 19,5 млн. дисків на рік) Володимира Блонського, всі заводи на вимогу міжнародних організацій ввели СІД-коди, що дозволяють визначити, ким випускався диск. У той же час США ініціювали дозвіл імпорту Україною дисків без кодів, що фактично легалізувало наплив "безіменної" продукції. Зараз представники Держдепартаменту погоджуються, що імпортна піратська продукція є великою проблемою для України.
У той же час, на думку експертів, трохи поліпшити положення справ на ринку може прийнятий у лютому Верховною Радою закон про посилення кримінальної відповідальності за піратство. "Знижується "поріг" матеріального збитку, відповідно до якого особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності", - відзначає віце-президент Української асоціації власників товарних знаків Михайло Дубинський. Закон також передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років (раніше було до двох років) і збільшення штрафу в три рази - до 51 тис. грн. При цьому злочини в сфері інтелектуальної власності перейшли з категорії середньої ваги в категорію важких. |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
| 8.03.2006 |
Тетяна Плешивцева |
|
|
|
| Піратство таланту |
авторське право |
"Інтелектуальна власність і захист авторських прав письменників" - подискутувати на цю тему й узгодити свої дії голова столичної організації Національної спілки письменників, професор Анатолій Погрібний покликав колег по перу. Однак за круглим столом зібралися не тільки літератори, а й представники всіх творчих спілок. Прийшов також один чиновник цього профілю й один юрист.
Дитячий письменник Анатолій Качан чи не єдиний за круглим столом, кого ринок змусив самотужки вивчати авторське право. Він виграв Шевченківський райсуд, згодом апеляційний... "Хоч за законом джерелом інтелектуальної власності є передусім автор, але є десятки шляхів, як його обійти, - каже пан Качан. - Поширений спосіб, коли, обіцяючи видати книжку, видавці вимагають передачі на 5-10 років авторських прав. Видають мізерним накладом, а надалі мовчать. Виходить, сам не гам і комусь не дам". Коли ж інше видавництво хоче надрукувати ці твори, то письменник розводить руками, а новий правовласник виставляє таку ціну, що охочі видавці розбігаються. Тим часом на базарах з'являються так звані піратські видання.
"Менджують, як циган кіньми", - бідкається письменник. Такі договори викручують авторам руки. Й витрушують їхні гаманці. Проте й без договорів погано. "Якось виступали з Борисом Комаром у школі. Вчителька показує йому книгу: "Тут ваше оповідання вміщено". А він про це й не знав, - розповідає Анатолій Качан. - Виходять тематичні збірки, підручники: мало того, що ніякого гонорару не платять, навіть не повідомляють. Це ж для діток, кажуть. Уже минув час, коли підручники роздавали даром. Це передусім товар. Доходить до парадоксів: за державним замовленням видають книгу, гроші виділяють - і коректор, і технічний редактор, і друкар - всі отримують платню за свій труд. Лише з письменником не рахуються. Бува, додому до автора приходять, оббивають пороги, аби від гонорару відмовився!"
- Я втратив два фільми і аж тоді зрозумів, що треба вивчати право, - бідкається перший секретар Національної спілки кінематографістів Борис Савченко. - Доки найвищим законом у державі будуть гроші, а митці залишатимуться рабами радянської доби, доти авторське право зневажатимуть.
Представник Спілки художників Олександр Дяченко каже, що такі проблеми і в його колег. Випускають конверти, листівки, марки, а за ілюстрації на них не платять, більше того - часом навіть прізвища автора не вказують. Дорікнув він і письменникам, вимагаючи належної оплати за використані в їхніх книжках малюнки. Його колега Наталя Литовченко наголосила на проблемі знищення творів без відома авторів. Приватизуючи театри, готелі, ресторани, нові господарі викидають на вулицю скульптури й картини, якими прикрашали коридори.
Судовий експерт із досліджень об'єктів авторських і суміжних прав Мін'юсту Сергій Ступак зізнався, що "законодавство грубо порушується". За його словами, Всесвітня організація інтелектуальної власності визнала наше законодавство в цій царині одним із найкращих у світі. Проте між різними законами є розбіжності. Крім того, як каже експерт, "потрібна соціальна активність, судова практика, бо закон сам по собі не працює".
Анатолій Погрібний закликав усі творчі спілки до об'єднання зусиль у розв'язанні цієї проблеми. Виносити її треба на найширше обговорення, залучати до розмови державних високопосадовців. Кожна спілка, за його словами, має ознайомити своїх членів із законодавством, залучати до тісної співпраці юристів. Пан Погрібний виступив із ініціативою провести спільний пленум усіх творчих спілок. |
вечірній київ |
Дата: |
Автор: |
|
|
| 03.03.2006 |
Олег Петренко |
|
|
|
| Переділ .UA? |
захист прав |
«Розпорядженням Кабміну №447-р від 22 липня 2003 року «Про адміністрування домену .ua» було запропоновано створити об'єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр» («УкрМІЦ») і звернутися до Всесвітньої корпорації із призначення імен та номерів (ICANN, яка тепер виконує функції IANA ) з проханням передати йому право адмініструвати домен. ua.
ICANN поки що не прийняла рішення стосовно зміни адміністратора українського географічного інтернет-домену. Вплинути на рішення цієї організації, що діє за контрактом із урядом США, з України неможливо. Єдина причина, яка могла б примусити американців ухвалити рішення змінити адміністратора, — невиконання ним обов'язків з підтримки українського адресного простору. А проблеми та перешкоди адміністратору можна запросто організувати внутрішніми силами.
Тут слід сказати кілька слів про історію створення «УкрМІЦ» та про основних його фігурантів. Вищезгадане урядове розпорядження готували спеціалісти ДСТСЗІ СБУ і Держкомзв'язку. До складу об'єднання увійшли Асоціація учасників ринку Інтернет України (АУРІУ), Українська національна Інтернет-асоціація (УНІА), Асоціація операторів зв'язку «Телас», Державний центр інформаційних ресурсів України, ДСТСЗІ та ін. До Координаційної ради «УкрМІЦ» у різний час входили такі люди, як начальник ДСТСЗІ Валерій Барлабанов і заступник начальника СБУ Анатолій Герасимов, міністри зв'язку Микола Гончар, Олег Яценко та Віктор Бондар, а також заступник міністра Леонід Нетудихата, заступник голови АМКУ Юрій Кравченко і голова Держдепартаменту інтелектуальної власності Микола Паладій, керівники Інтернет-провайдерів Юрій Корж, Олексій Бурсук, Костянтин Синявський, Іван Пєтухов та ін. Входив туди і народний депутат Станіслав Довгий. Тобто передусім виразники державного інтересу в контролі над розподілом доменних імен. Наявність у цьому списку представників великих провайдерів, які також часто обслуговують інтереси держструктур, тільки підтверджує цю тенденцію»
«Адміністратор домену верхнього рівня має технічну можливість обмежити доступ до будь-якого ресурсу, що міститься в його зоні. Наприклад, 9 вересня 2001 року, в день президентських виборів у Білорусі, було відключено більшість білоруських Інтернет-сайтів. Причому відключення цілих зон другого рівня здійснювалося саме шляхом тимчасового видалення записів із DNS-таблиць, що можна зробити лише за наявності в держави можливостей для контролю адміністратора домену, який здійснює технічний супровід серверів.
Слід сподіватися, що при теперішній владі така ситуація неможлива. Проте в декого може виникнути бажання точково відключити те чи інше доменне ім'я, якщо з власниками розміщеного під ним сайта не вдасться домовитися...
Сьогодні призупинити використання вже виділеного домену можна лише за рішенням суду. І теперішній адміністратор має з цього приводу принципову позицію.
Якщо адмініструватиме домен організація, до складу засновників якої входитимуть силові структури, — відключати стане простіше. Недарма спроби «конфіскувати» домен .ua під чиновницьке крило вже вкотре з новою силою активізуються саме перед виборами» |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
| 11.02.2006 |
Стас Лангер |
|
|
|
| Хто адмініструватиме домен .UA? |
захист прав |
Директор ТОВ "Хостмастер" - адміністратора домена .UA - стверджує, що перед кожними виборами державні структури посилюють тиск на компанію з метою передачі домена під контроль держави.
Антимонопольний комітет України понад стягненого раніше штрафу в 60 000 грн вимагає від діючого адміністратора tld .UA виплатити ще 60 000 грн. На думку директора "Хостмастера" Бориса Мостового, це відбулося після того, як компанія звернулася в суд з позовом про порушення прав інтелектуальної власності (використанні ТМ UANIC) компанією-претендентом на управління доменом - УкрСІЦ. Судові засідання з цих питань повинні відбутися 7 і 9 лютого.
Нагадаємо, що раніше АМКУ присудив ТОВ "Хостмастер" сплатити штраф у справі про зловживання монопольним положенням, ініційованій ТОВ "ДіМедиа". Останнє є одним з ініціаторів створення "УкрСІЦ", у координаційну раду якого входить ряд представників державних структур.
"З одного боку - нові дії АМКУ у відношенні "Хостмастера" корелюють із недавнім посиленням державного тиску на операторів мобільного зв'язку (з боку ДПАУ та АМКУ), і можуть бути розцінені як чергова спроба одержавлення керування українським сегментом Інтернету. З іншого боку – слід пам'ятати, що управління доменом було передано ТОВ "Хостмастер", визнаними ICANN координаторами .UA, - Дмитром Кохманюком та Ігорем Свиридовим на підставі договору, що, однак, визнається далеко не усіма гравцями ринку. Більше того, довгий час одна з найбільш впливових інтернет-асоціацій країни була союзником компанії як протидія зайвому втручанню держорганів (зокрема, Мінзв'язку, СБУ) у діяльність ринку, створеного винятково приватними особами і компаніями. Однак, не знайшовши спільної мови в області формування Правил доменів .UA і COM.UA, а також - договірної політики відносно компаній-реєстраторів доменних імен, компанію "Хостмастер" перестала підтримувати частина колег. Настільки, що ІнАУ, АУРІУ та Мінзв'язку України подали до ICANN (Інтернет-корпорації, що управляє присвоєнням доменних імен в Інтернет - ред.) запит про переделегування національного домена. Запит був внесений у план чергового саміту ICANN (10 січня), але конкретного рішення винесено не було.
Проте, відповідаючи на запитання кореспондента ITUA.INFO, пан Мостовий відповів, що зв'язок скоріше ситуаційний: загострення "доменного питання" він спостерігає перед кожними виборами - президента або парламенту, і схильний розцінювати це як перший крок до можливого обмеження доступу до оперативної політичної інформації для українських користувачів Інтернету. Що стосується позитивної сторони справи - "Хостмастер" готує деякі корисні нововведення, про які компанія незабаром оголосить. |
"ITUA.info" |
Дата: |
Автор: |
|
|
| 06.02.2006 |
Ірина Бохно |
|
|
Достать на границе |
| |
захист прав |
«По сравнению с решением Совета глав правительств СНГ [о Правилах таможенного контроля за перемещением через таможенную границу товаров], украинское законодательство в большей степени защищает правообладателя. Так, международный документ обязывает приостановить оформление товара таможенным органом на один месяц в случае поступления заявления о нарушени права интеллектуальной собственности. В течение этого срока собственник может доказывать свои права в суде. Как считает [старший консультант компании "Эрнст энд Янг"] Альберт Сыч, за такой промежуток времени рассмотреть дело и вынести судебное решение практически невозможно. В украинском же законодательстве записано, что правообладателю достаточно просто обратиться с заявлением в суд, после чего таможенное оформление подозрительного товара приостанавливается до разрешения дела в судебном порядке» |
|
Дата: |
Автор: |
|
|
| 30.01.2006 |
Ростислав Буряк |
|
|
|
Беззахисні ЕОМ |
авторське право |
Чому для захисту програм для ЕОМ вибрані засоби авторського права? На користь авторсько-правової охорони свідчать оперативність і дешевизна в порівнянні з охороною за патентним законодавством. Так, наприклад, не виникає необхідності проведення експертизи відносно новизни й проходження інших етапів трива | |
