Науково-практичний журнал
 |
| Інтелектуальна власність, 2012, № 04 |
Актуально
-
«Гіркий» піар італійських солодощів
-
«Обчислення в хмарах» — електрифікація 21-го століття
-
Брендові, контрафактні і безіменні товари. Що обере суспільство?
-
Медіація як вихід із глухого кута конфлікту
Засновники журналу
Заходи
Межі компетенції судового експерта у цивільному процесі з розгляду спорів пов язаних з порушенням прав інтелектуальної власності
- 16 червня 2011
Необхідність такого обговорення обумовлена практикою яка склалася при проведенні судових експертиз пов язаних з порушенням прав інтелектуальної власності і зокрема виконанням експертом в порядку експертної ініціативи досліджень у процесі яких він проводить літературні та інформаційні пошуки в доступних джерелах і перш за все в мережі Інтернет.
Когда экспертиза затягивает процесс
- 16 червня 2011
На сегодня рынок юридических услуг достиг такого развития когда стали появляться юридические фирмы предлагающие свои услуги не совсем порядочного характера один из примеров — услуги по затягиванию судебного процесса. Нельзя не согласиться что одной из сторон такое развитие событий очень выгодно особенно в сфере интеллектуальной собственности.
Киберсквоттинг: как это делается в Украине
- 16 червня 2011
Начиная разговор о киберсквоттинге в Украине следует заявить один на самом деле не вполне очевидный тезис - это явление которое заключается в захвате доменных имен в мировой сети у нас есть.
Про розв язання питань професіоналами
- 16 червня 2011
Судова експертиза відіграє важливу роль зокрема при вирішенні питань щодо порушення прав на об єкти інтелектуальної власності і судовому розгляді пов язаних з ними цивільних і кримінальних справ. Ефективність судової експертизи значно підвищується якщо вона виконується в спеціалізованій судово-експертній установі. А тому сьогодні мова піде про одну з таких експертних установ а саме — про Київський науково-дослідний інститут судових експертиз який поряд з іншими експертними установами має велике значення у судово-експертному забезпеченні досудового та судового слідства в охороні прав громадян та організацій.
На сьогоднішній день в Інституті працюють висококваліфіковані експертні фахівці відповідних профілів які використовуючи сучасну матеріально-технічну базу на основі останніх досягнень природничих і технічних наук створили цілісну систему науково-технічних методів і методик які дозволяють надавати органам дізнання і судам ефективну допомогу при розслідуванні злочинів і розгляді справ. Очолює Інститут кандидат технічних наук висококваліфікований юрист зі стажем експертної роботи понад 25 років Кисельов Володимир Борисович. Під його професійним керуванням Інститут виконує значний обсяг робіт по створенню прикладних методичних розробок для проведення судових експертиз що призначаються за матеріалами кримінальних цивільних господарських адміністративних справ та справ виконавчого провадження для проведення досліджень за замовленнями організацій та громадян.
Висока якість судової експертизи обумовлена рівнем самого дослідження що відповідає сучасному стану науки науково обґрунтований і переконливий висновок — передумова ефективного використання експертизи як способу доказування. В Інституті необхідна якість експертних досліджень забезпечується наявністю сучасної матеріально-технічної бази для проведення експертних досліджень належною кваліфікацією експертних кадрів системою контролю за їхньою роботою усуненням існуючих недоліків і подальшим підвищенням науково-технічного рівня експертних досліджень.
В умовах цієї судово-експертної установи здійснюється повсякденний контроль за діяльністю експертів проводиться систематична робота з підвищення їхньої професійної кваліфікації й здійснюються інші заходи спрямовані на підвищення якості експертиз. По суті в Інституті під керівництвом директора здійснюється ефективне управління якістю експертиз.
Практика діяльності Інституту показала високу ефективність таких форм роботи з підвищення якості експертиз як розгляд висновків директором Інституту його заступниками і керівниками структурних підрозділів рецензування цільова виробнича практика обговорення непідтверджених висновків експертиз тощо. У цій експертній установі створені можливості для ефективного використання досвіду й знань всіх членів цього професійного колективу.
Участь колективу у проведенні конкретної експертизи проявляється на різних стадіях її виконання й у різних формах. Насамперед експертові у разі необхідності надається консультативна допомога у визначенні найбільш ефективних методів дослідження виборі конкретних методик оцінці отриманих результатів формулюванні висновків і щодо інших питань. Первісний контроль за якістю висновку здійснює керівник структурного підрозділу який перевіряє правильність висновків по суті їхню наукову обґрунтованість логічність викладу наявність та якість ілюстрацій і вживає заходів стосовно усунення виявлених недоліків.
Керівник експертної установи знайомиться з висновком перед направленням його органу що призначив експертизу. Якщо виникають сумніви в науковій обґрунтованості висновку він обговорює їх з експертом і керівником структурного підрозділу консультується з іншими фахівцями. Іноді такі висновки директор обговорює за участю інших найбільш досвідчених експертів. З урахуванням результатів обговорень керівник Інституту рекомендує експертові усунути недоліки. У переважній більшості випадків експерти погоджуються із зауваженнями й вносять у висновок відповідні виправлення.
Ці дії не суперечать принципу особистої відповідальності експерта за висновок що надається ним не порушують його процесуальної самостійності тому що зауваження з питань наукової обґрунтованості висновку мають рекомендаційний характер експерт може з ними і не погодитися. В останньому випадку керівник експертної установи вправі доручити виконання цієї експертизи комісії експертів або направити свої зауваження органу що призначив експертизу разом з висновком.
В Інституті використовуються такі ефективні засоби підвищення якості експертних висновків як систематичне вивчення й узагальнення експертної практики що дозволяє виявляти недоліки в призначенні й проведенні експертиз здійснювати конкретні заходи для подальшого вдосконалення експертної діяльності.
Постійно збільшується кількість експертиз які виконується співробітниками Інституту — якщо в 2005 році було виконано близько 13 тисяч експертиз то в 2006 році — вже 16 5 тисяч експертних досліджень. Наведемо декілька прикладів експертиз які набули широкого резонансу в суспільстві у минулому році:
— судова експертиза об єктів інтелектуальної власності по господарській справі за позовом TESA AG до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод» про визнання свідоцтва України № 36795 на знак для товарів та послуг «ТИСА» недійсним частково;
— почеркознавча та авторознавча експертизи щодо передсмертної записки Ю.Ф.Кравченка;
— психологічна експертиза за матеріалами відеозапису слідчих дій по відтворенню обставин інкримінованого злочину за фактом вбивства неповнолітніх Ю. та К.;
— вибухотехнічні експертизи та експертиза матеріалів речовин і виробів за фактом вибуху на військових складах за постановою Військової прокуратури Західного регіону;
— вибухотехнічна експертиза та експертиза матеріалів речовин і виробів уламків корпусу авіаційної бомби у кримінальній справі за постановою Військової прокуратури Військово-морських сил м. Севастополя;
— експертиза ювелірних виробів за постановою Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в м. Києві за фактом контрабанди;
— почеркознавча експертиза по кримінальній справі за фактом вибухів у маршрутках м. Вінниці за постановою Служби безпеки України;
— автотехнічна та транспортно-трасологічна експертиза по кримінальній справі за фактом дорожньо-транспортної пригоди у якій загинув В. Чорновіл призначена Генеральною прокуратурою України;
— автотехнічна експертиза призначена Генеральною прокуратурою України по кримінальній справі за фактом дорожньо-транспортної пригоди у якій загинув секретар Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України Медолиз М.М.;
— автотехнічна експертиза призначена відділом розслідування щодо ДТП СУ ГУ МВС в Київській області по кримінальній справі за фактом дорожньо-транспортної пригоди під час мітингу біля Генеральної прокуратури України у якій загинув велосипедист Стрижаков І.В.;
— будівельно-технічна експертиза по кримінальній справі відносно діяльності компанії «Еліта-Центр».
Узагальнення експертної роботи використовуються в Інституті для розробки й направлення відповідним органам організаційних і науково-технічних рекомендацій з попередження злочинів або інших правопорушень. І це не єдина форма участі Інституту в профілактичній роботі. Експерти за наявності необхідних даних у процесі виконання експертизи як за завданням органа що її призначив так і за власною ініціативою установлюють обставини які сприяли або могли сприяти здійсненню злочину або іншого правопорушення оскільки для цього потрібні спеціальні знання.
У сучасному науковому арсеналі готові методи для вирішення питань що виникають у судочинстві зустрічаються досить рідко. Як правило необхідно їх переробляти й пристосовувати відповідно до виниклих завдань судочинства. Нерідко треба розробляти нові методи й методики експертного дослідження. Інтереси суспільства у боротьбі з організованою злочинністю вимагають постійного розширення та поліпшення можливостей судової експертизи та підвищення її ефективності а також розширення й поглиблення теоретичних досліджень щодо вдосконалення організаційних і правових основ судових експертиз. Між судовою експертизою й науковими дослідженнями проведеними в цій галузі існує нерозривний взаємний зв язок. Наукові дослідження служать справі розширення можливостей експертизи підвищенню її доказового значення а експертна практика стає джерелом для наукових досліджень. Діяльність фахівців Інституту значно скорочує шлях від розробки до впровадження методу з являються можливості для апробації методів відбору найбільш ефективних з них. Для здійснення цих завдань в Інституті постійно й цілеспрямовано ведеться науково-дослідна робота так у 2006 році виконувались 42 наукові розробки.
І вся ця значна наукова і експертна діяльність стала можливою завдяки самовідданій праці 260 співробітників інституту.
Не секрет що сьогодні Інститут має низку проблем пов язану насамперед з великою завантаженістю експертів. Інтенсивний ресурс працівників Інституту майже весь вичерпаний надходження справ до Інституту перевищує реальну можливість їх виконання а тому на думку директора Інституту Кисельова В.Б. слід задіяти екстенсивний механізм тобто піти по шляху збільшення штатної чисельності працівників інституту. Крім того виникає необхідність і у вирішенні питань стосовно приміщень на яких необхідно розмістити експертів і обладнання. Володимир Борисович підкреслив що для розширення можливостей та спектра експертних досліджень застосування прогресивних новітніх технологій та удосконалення проведення експертиз необхідні поновлення модернізація існуючого та придбання нового обладнання влаштування робочих місць експерта із забезпеченням швидкісним безлімітним Інтернетом. Будемо мати надію що побажання пана Кисельова здійсняться бо діяльність такого незалежного і високопрофесійного експертного закладу вкрай необхідна нашій державі у період демократизації суспільства та розвитку в Україні ринкових відносин. А як показує час Київський науково-дослідний інститут судових експертиз є плідною формою поєднання теорії із практикою.Джерело: www.intelvlas.com.ua
Судебно-экспертная деятельность в сфере права интеллектуальной собственности
- 16 червня 2011
Из интервью руководств а НИИ интеллектуальной собственности Академии правовых наук Украины - директора института Елены Орлюк и замдиректора института по экспертной работе Александра Дорошенко.
«Е. Орлюк:
- В последнее время начал подниматься вопрос о компетенции судебных экспертов нашего института и праве проведения ими судебной экспертизы. Должна отметить что у нас такая постановка вопроса вызывает удивление. Во-первых мы действуем в рамках процессуального законодательства определяющего статус и функции судебных экспертов и специалистов а также Закона Украины О судебной экспертизе . Последний определяет несколько категорий экспертов: 1) аттестованные судебные эксперты являющиеся сотрудниками государственных специализированных судебно-экспертных учреждений осуществляющие экспертизы в соответствии со своими должностными обязанностями; 2) аттестованные судебные эксперты не являющиеся сотрудниками государственных специализированных судебно-экспертных учреждений имеющие специальные знания и осуществляющие судебные экспертизы с учетом установленных законодательством исключений (криминалистические судебно-медицинские судебно-психиатрические); 3) специалисты в соответствующих отраслях знаний.
Именно такой подход закреплен в действующем Законе и именно такое положение вещей отображено в существующих на Украине научно-практических комментариях судебно-экспертной деятельности. Любые иные толкования имеют субъективный характер.
Поэтому когда проведение экспертизы поручают аттестованному судебному эксперту внесенному в Реестр Минюста вряд ли есть законные основания упрекать его (либо учреждение в рамках которого он работает) в некомпетентности. Тем более что в рамках гражданского или хозяйственного процесса стороны инициируют привлечение эксперта (равно как и могут ставить вопрос о его отводе).
Следует отметить что после изменения действующего законодательства судебные эксперты института у которых истек срок полномочий прошли соответствующую процедуру переаттестации в ЦЭКК Минюста Украины и продолжают действовать полностью в рамках Закона. В противном случае суд не мог бы использовать полученные выводы судебной экспертизы в качестве доказательств поскольку любые участники процесса должны действовать исключительно в рамках Конституции Украины и действующего законодательства.
Поэтому мы считаем необоснованными любые обвинения в некомпетентности. Работа наших судебных экспертов отвечает квалификационным требованиям и принципам проведения судебно-экспертной деятельности. Судебные эксперты института прошли подготовку и аттестацию в установленном законодательством порядке и внесены в Реестр аттестованных судебных экспертов ведущийся Минюстом Украины.
Большинство из них имеет по два высших образования в том числе в сфере интеллектуальной собственности а также научные степени и звания входят в методические и общественные коллегии профильных министерств и ведомств. В частности Александр Дорошенко возглавляющий в институте экспертное направление и пользующийся заслуженным авторитетом на рынке судебно- экспертной деятельности является членом ЦЭКК Минюста входит в состав созданной Минюстом Секции судебных экспертиз объектов ИС НКМС по проблемам судебных экспертиз является членом Общественной коллегии Госдепартамента интеллектуальной собственности МОН Украины.
А. Дорошенко:
- Институт никогда не пытался натянуть на себя одеяло специализированного государственного судебно-экспертного учреждения. Наши функции значительно шире чем просто проведение судебной экспертизы и основаны в первую очередь на проведении научно-исследовательских работ. Именно объединение судебно-экспертной деятельности с научной позволяет активно работать над выработкой методических и методологических подходов по проведению исследований объектов интеллектуальной собственности. При этом требование научности позволяет нашим специалистам использовать как апробированные долголетней практикой так и современные эффективные методы и разнообразные научно-технические средства гарантирующие достижение достоверного решения поставленных вопросов.
- Александр Федорович сегодня начинают говорить о том что в процессе судебный эксперт является чуть ли не ключевой фигурой и именно от него зависит принятие судебного решения.
- Всегда следует помнить что заключение судебной экспертизы имеет равное по сравнению с другими доказательствами значение. Поэтому никоим образом нельзя идеализировать положение судебного эксперта в судебном споре. Только судья компетентен выносить судебное решение.
«Чем больше на Украине будет квалифицированных экспертов тем более объективными и квалифицированными будут экспертные заключения. Поэтому нам крайне удивительно наблюдать в прессе усилия направленные на ограничение круга учреждений и лиц которым может быть поручено проведение судебно-экспертных исследований в области объектов ИС. Мы имее м иную точку зрения подтвержденную как практикой деятельности в этой сфере на Украине так и международным опытом решения споров относительно объектов ИС.
Е. Орлюк:
- В пользу такой позиции может свидетельствовать позитивная практика как России так и стран Евросоюза построенная на принципах свободного выбора эксперта органами судебной власти и правосудия. При современных возможностях доступа к информационным ресурсам и средствам коммуникации эксперту необязательно постоянно находиться в каком-либо специализированном учреждении вообще.
Исходя из сложившейся в правовой науке дефиниции о том что судебно-экспертная деятельность - это деятельность специалиста имеющего соответствующий уровень квалификации и компетенции чтобы выступать судебным экспертом в процессе и давать заключение необходимо ставить совершенно иные вопросы а отнюдь не о монополизации деятельности в рамках тех или иных учреждений. В частности важно чтобы эффективно работала система научно-методического руководства и контроля судебно-экспертной деятельности со стороны Минюста. (...)
Мы сейчас можем долго спорить о том нужно или нет расширение перечня экспертных учреждений экспертов как непосредственных участников процесса но мы считаем что профессиональная общественность выскажет свое мнение по этому поводу: что является более прогрессивным для развития общества - расширение круга специалистов с жестким контролем их квалификации и качества работы или возврат к определенной монополизации этого вида деятельности ограниченным кругом экспертных учреждений.
Петро Крайнєв розповідає про очолюваний ним Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інелектуальної власності Мін юсту який діє близько року а також висловлює свою думку щодо того чи НДІ інтелектуальної власності АПрН є експертною установою.
Джерело: www.yurpractika.com
Книга в зоне слышимости
- 16 червня 2011
Существует три подхода к изданию аудиокниг: качественная запись голосом диктора авторская версия (собственные книги озвучили уже многие современные российские писатели) актерские версии (с соответствующим музыкальным и акустическим оформлением). В последнем более распространенном случае проводится кастинг - актеров подбирают проверяя насколько голос и манера чтения соответствуют выбранному произведению. В качестве носителей в основном используются компакт-диски. На них помещается до 10 часов текста. Например Война и мир размещается на семи дисках и читается 72 часа. Чтобы прослушать Двенадцать стульев понадобится 12 часов. А для ознакомления с романом Достоевского Идиот - 24 часа.
Несколько осложнена юридическая процедура оформления аудиоиздания. Любой проект может быть заблокирован одним из многочисленных участников процесса. На сегодняшний день в Законе об авторских и смежных правах аудиокнига как явление просто отсутствует. Есть аудиовизуальные произведения и специфические статьи предназначенные для защиты интереса их производителей. В результате получается такой гибрид: кусочек авторских прав кусочек смежных прав исполнителей и производителей - говорит руководитель издательства Ардис Василий Лядов. Впрочем утверждают наши игроки с той же проблемой сталкивается и большинство западных издательств. Их стремительное развитие - показатель того что правовые коллизии здесь совсем не проблематичны.
Джерело: www.mm.com.ua
Інтерв ю з художнім керівником «УКРАНІМАФІЛЬМу» Євгеном Сивоконем (уривок)
- 16 червня 2011
У французькому містечку Клермон-Феррані пройшов 28-й Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів. У номінації «Найкращий анімаційний фільм» переміг український мультфільм «Засипле сніг дороги» нашого режисера Євгена Сивоконя. Євген Якович на цьому форумі був єдиним представником від нашої країни.
«— Чому українські мультфільми сьогодні частіше затребувані в Росії?
— З фінансових причин усю нашу колекцію зроблену 1960 року продали телебаченню Росії. Там платять більше ніж тут. І це вигідно Мінкульту України. Виникає парадокс: коли я свої ж фільми зроблені 15—20 років тому бачу по каналу «РТР-планета» то переписую їх собі на касету... Адже автор має тільки право інтелектуальної власності. А всі комерційні права належать Мінкульту. Саме це відомство фінансує створення мультфільмів. Хоча це наші з вами бюджетні гроші!
— Як ви вважаєте чи буде в Україні прийнято зміни до закону про авторське право? Адже часто автору просто невигідно що-небудь створювати оскільки від прокату він не одержує ні копійки...
— Знаєте 8 грудня минулого року була розмова на дуже високому рівні про насущні проблеми в анімації. У результаті прийняли рішення створити робочу групу яка б поступово розібралася з низкою питань... І от ця група досі створюється... Хоча вперше у моєму житті на такому високому рівні розмовляли саме про мультиплікацію. Знаю сьогодні країні не до цього — незабаром вибори. Але наша анімація не пасе задніх. Якщо полічити зібрані нами за останні п ять років призи то їх буде не менш як сорок! Причому з найпрестижніших фестивалів світу.»
«— Багато дитячих товарів (чіпси напої футболки) із зображенням мультиплікаційних героїв — це ж своєрідний рекламний бізнес. Чи можуть рекламодавці України відгукнутися на якісь мультфільми вітчизняного виробництва?
— Тут знову питання авторського права. Якщо рекламодавці й відгукнуться то нам від цього ні холодно ні жарко. Режисер козацької серії фільмів Володя Дахно нині намагається відстежувати всіх козаків яких розміщують на етикетках на сірникових коробках. У нього є юрист котрий цим займається. Вони уклали договір і намагаються з цих фірм що-небудь отримати. Коли буде прийнятий закон в усіх художників одразу з явиться зацікавленість щоб їхні персонажі кудись «потрапили». Поки спостерігається лише піратське використання.»
Джерело: www.zn.kiev.ua
ЯК ЗАХИСТИЛИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ?
- 16 червня 2011
«Юристи одностайно говорять про необхідність створення єдиного електронного реєстру оптичних дисків. Євген Костенко наголошує і на використанні при його веденні електронного цифрового підпису. «Зараз уся інформація зберігається в паперовому вигляді. Це дорого й незручно — вважає він. — Поява реєстру сприяла б роботі як виробників та контролюючих органів так і споживачів».
«Якби такий реєстр був а тим паче був публічним то власник авторських прав міг би сам легко перевірити хто отримав ліцензії контрольні марки на експорт чи імпорт його продукції — вважає Богдан Яблонський. — Він міг би порівняти ці дані зі своїми відомостями — чи має він справу з тим самим суб єктом. Це б наполовину зменшило кількість піратів у країні».
«Як підтвердив Б.Яблонський пірати скориставшись недосконалістю законодавства та систем контролю знайшли чимало можливостей отримувати контрольні марки на свою незаконну продукцію. Оскільки авторитет контрольної марки яка підтверджує дотримання авторських прав колосальний то марка фактично є індульгенцією проти претензій правоохоронних органів вважає юрист. «Потрібно як мінімум узгодити системи контролю за виробництвом експортом-імпортом продукції із системою видачі марок чи ліцензій. Без узгодження усіх законів у цій сфері а також бажання виконувати цей закон і з боку учасників ринку і з боку правоохоронних органів законодавство не почне працювати на повну силу» — каже він»
Джерело: www.zn.kiev.ua
Кто на свете всех административнее?
- 16 червня 2011
Системный анализ норм Кодекса об Административном судопроизводстве Украины дает основания для вывода о наличии нелогичной ситуации когда дело по иску субъекта предпринимательской деятельности к органу государственной власти о признании недействительным его решения будет рассматриваться административным судом а дело по иску этого органа к субъекту предпринимательской деятельности например о взыскании штрафных санкций в связи с нарушением установленных законом правил осуществления предпринимательской деятельности - хозяйственным судом. Причем и в первом и во втором случае суд фактически будет решать вопрос о законности решения органа государственной власти.
Поскольку это единые по своей правовой природе хозяйственные споры они должны разрешаться исключительно хозяйственными судами.
Джерело: www.yurpractika.com
ГИС меняет облик
- 16 червня 2011
Интервью заместителя министра юстиции Украины Николая Шупени курирующего деятельность государственной исполнительной службы.
23 апреля с.г. Кабинет Министров Украины во исполнение Указа Президента Украины своим постановлением создал в составе Министерства юстиции правительственный орган государственного управления — Департамент государственной исполнительной службы (Департамент) на базе органов государственной исполнительной службы. В связи с этим мы попросили рассказать о предстоящих изменениях в работе государственной исполнительной службы (ГИС) заместителя министра юстиции Украины Николая Шупеню курирующего деятельность ГИС.
Считаете ли вы необходимыми законодательные изменения в сфере защиты интеллектуальной собственности?
- В первую очередь отмечу что такая инициатива должна исходить не от специалистов ГИС или Кабинета Министров а от представителей бизнеса. Никто иной а именно они должны сказать что определенная норма или же ее отсутствие мешает им развиваться. И тогда действительно следует вносить соответствующие изменения в законодательство.
Силами Департамента мы осуществляем борьбу с контрафактной продукцией. В этой области есть и проблемы - в первую очередь то что мы не можем охватить всю территорию Украины. В связи с этим в общегосударственную политику в том числе и в сфере интеллектуальной собственности нужно вкладывать национальную идею возможно тогда граждане Украины будут более законопослушными. По этому вопросу Департамент тесно сотрудничает с Коллегией Министерства образования и науки.
Также в последние 2 года мы начали серьезно работать с хозяйственными судами. Наше сотрудничество с Высшим хозяйственным судом Украины уже сегодня приносит результаты. Думаю что для Украины пришла пора продумывать и варианты досудебного решения споров. К сожалению пока еще мало юридических компаний которые бы занимались такой деятельностью. В этом аспекте следует стремиться к тому чтобы клиенты доверяли юристам которые бы доказывали что определенный вопрос будет решен в суде именно таким образом. Тогда будет незачем платить деньги в суде и спор будет решаться во внесудебном порядке. Логично если бы такие проблемы решались в третейских судах.
- Как вы относитесь к идее создания патентных судов?
- Это перспективное направление. Хотя сейчас с этими вопросами справляются хозяйственные суды. Думаю мы поработаем с судами общей юрисдикции и в них эти проблемы тоже будут решаться. А пройдет 3-4 года мы наработаем более серьезный опыт и тогда можно будет говорить и о специализированном - патентном суде. К тому времени возможно будет создана и соответствующая палата в Верховном Суде Украины.
Джерело: www.yurpractika.com
Судова експертиза інтелектуальних прав
- 16 червня 2011
Вызывает сомнение целесообразность привлечения патентных поверенных в качестве судебных экспертов по вопросам интеллектуальной собственности. Патентные поверенные - это институт который с одной стороны находится вне государственного аппарата а с другой - под неусыпным надзором Государственного департамента интеллектуальной собственности Министерства образования и науки Украины который может существенно влиять на их деятельность. Казус заключается в том что Департамент интеллектуальной собственности более чем в 50 % случаев выступает в судах как ответчик или привлекается как третье лицо.
И совсем абсурдной выглядит ситуация когда в качестве судебных экспертов по вопросам интеллектуальной собственности привлекаются специалисты работающие в учреждениях принадлежащих к государственной системе правовой охраны интеллектуальной собственности. Учреждения именно этой системы принимают участие в действиях связанных с выдачей охранных документов (патентов свидетельств) и как следствие их специалисты являются заинтересованными лицами по спорам в сфере интеллектуальной собственности.
Анализ экспертных исследований подготовленных за этот период судебными экспертами по вопросам интеллектуальной собственности показывает что даже авторитетные специалисты этой сферы имеющие опыт работы по другим экспертным специальностям (например трассо логии) стараясь самостоятельно овладеть новым видом судебных экспертиз не могут избежать в своих исследованиях принципиальных ошибок которые в конце концов ведут к принятию судами неверных решений.
Доминирующие знания по другим экспертным специальностям приводят к тому что экспертные исследования по вопросам интеллектуальной собственности перегружены техническими исследованиями документов - заявок на выдачу патентов и свидетельств самих патентов свидетельств другой информацией которая занимает несколько страниц. Как правило для решения вопросов в сфере интеллектуальной собственности такие исследования излишни и не имеют никакого значения по делу.
Джерело: www.yurpractika.com
Чесне ім я експерта підтверджено!
- 16 червня 2011
Експертиза є дослідженням яке проводить знаюча особа (експерт) для відповіді на питання які потребують спеціальних (наукових фахових) знань. Судовою експертиза стає тоді коли дослідження проводиться для встановлення обставин кримінальної цивільної або господарської справи і проведення її здійснюється в передбачених процесуальними законами випадках. При проведенні судової експертизи експерт попереджається про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального кодексу України та за відмову від надання висновку за ст. 385 Кримінального кодексу України.
Основним процесуальним обов язком експерта є повне всебічне дослідження об єктів на науковій основі з використанням усіх сучасних досягнень науки i техніки. Для судового експерта необхідні не лише глибокі знання в тій чи іншій галузі науки i техніки але й об єктивність неупередженість особиста незацікавленість в результаті справи а також певні знання юридичних особливостей дослідження різноманітних обставин справи належні відомості про права i обов язки межі своєї компетенції при проведенні судової експертизи.
Рішення задачі експертом – процес пізнавальний у якому як і в кожнім акті пізнання присутні власне аналітичні й оцінні моменти. Оцінка даних експертом не спричиняє безпосередньо правових рішень. Експертна оцінка стосується фактичних даних які ще не стали доказами. Вони служать будівельним матеріалом майбутнього доказу засобом встановлення якого стане висновок експерта.
Практика роботи експертних установ свідчить про значне зростання протягом останніх років кількості випадків намагань вплинути на судових експертів або помститися їм за висновок до якого приходить експерт у своєму дослідженні і який не влаштовує зацікавлену сторону. І тоді ця сторона вдається до “брудних засобів на кшталт замовлених публікацій у засобах масової інформації з безпідставними обвинуваченнями експерта у некомпетентності з образами та висловлюваннями які порочать його честь гідність та ділову репутацію або навіть до спроб порушити проти нього кримінальну справу.
Відомо що на захист судових експертів спрямовані положення ст. 386 КК України яка передбачає кримінальну відповідальність за перешкоджання з явленню свідка потерпілого експерта до суду органів досудового слідства тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України чи дізнання примушування їх до відмови від давання показань чи висновку а також до давання завідомо неправдивих показань чи висновку шляхом погрози вбивством насильством знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або розголошення відомостей що їх ганьблять або підкуп свідка потерпілого чи експерта з тією самою метою а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок.
Крім того безпідставні звинувачення зацікавленими особами судових експертів у вчинені злочинів відповідальність за які передбачена ст. 384 385 КК можна розглядати як дії відповідальність за які передбачена ст. 383 КК у тому випадку коли завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину надається суду прокурору слідчому або органу дізнання.
А тому будемо мати надію що зазначені нечистоплотні обвинувачі будуть все ж таки притягуватись до кримінальної відповідальності. Поки що ж служителі Феміди розглядаючи їх клопотання обмежуються відмовою обвинувачам у порушенні кримінальної справи проти експертів за ст. ст. 384 385 КК але вже за це їм велике спасибі!
Прикладом може служити намагання гр-на З. порушити кримінальну справу проти експерта Київського НДІСЕ Прохорова-Лукіна Г.В. який завідує лабораторією судових експертиз об єктів інтелектуальної власності має понад 25 років експертного стажу і який першим в Україні організував проведення зазначеного виду судових експертиз в державних судово-експертних установах.
Гр. З. був притягнутий до кримінальної відповідальності за незаконне використання промислового зразка (ст. 177 КК України ). В ході виконання вимог ст.ст. 218 220 КПК України обвинуваченим З. було заявлено що на його думку в його діях відсутній склад якого-небудь злочину а так само він попросив притягти до кримінальної відповідальності за ст.ст.384 385 КК України експерта Київського НДІСЕ Прохорова-Лукіна Г.В.
Розглянувши це клопотання слідчий дійшов висновку що воно не може бути задоволено оскільки вина обвинуваченого З. в здійсненні злочину передбаченого ч.2 ст. 177 КК України повністю доведена матеріалами кримінальної справи. Заява обвинуваченого З. про непрофесіоналізм експерта Київського НДІСЕ Прохорова-Лукіна Г.В. є необ єктивною упередженою і надуманою. В ході досудового слідства не виникало сумнівів в компетентності і кваліфікованості експерта КНДІСЕ Прохорова-Лукіна Г.В. Висновки експертів вказаного інституту по проведених ними експертизах завжди були обґрунтованими такими що розкривають суть проведеного дослідження і дають повну відповідь на поставлені перед ними питання. По цьому заява обвинуваченого З. стосовно притягнення експерта Київського НДІСЕ Прохорова-Лукіна Г.В. до кримінальної відповідальності за ст.ст. 384 385 КК України не може бути задоволена.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 130 114 6 п.2 КПК України слідчий ухвалив рішення про відмову у порушенні кримінальної справи відносно експерта Київського НДІСЕ Прохорова-Лукіна Г.В. за ст.ст. 384 385 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України тобто за відсутністю в його діях складу злочину та про відмову в задоволенні заявленого клопотання обвинуваченого З.
Джерело: www.intelvlas.com.ua
«Марочная» судебная экспертиза
- 16 червня 2011
Из интервью директора Научно-исследовательского центра судебной экспертизы по вопросам интеллектуальной собственности Минюста Украины Петра КРАЙНЕВА.
«Началом жизни Центра можно считать две даты. Первая - это дата подписания распоряжения Кабинета Министров Украины - последний день 2004 года; вторая - фактическое начало работы после соответствующей его государственной регистрации - 26 апреля 2005 года.
Такой промежуток обусловлен тем что распоряжением КМУ было предусмотрено согласование устава Центра с НАН Украины и Министерством образования и науки. Если первый сделал это оперативно то второй в лице Департамента интеллектуальной собственности исчерпал весь лимит времени хотя на это было отведено три месяца и в конце концов в последний день согласовал проект устава Центра без замечаний... Только после этого мы смогли начать процедуру его государственной регистрации поиск помещения оснащение его необходимой мебелью техническими средствами и т.п.».
«В Центре действуют три научные лаборатории в которых работают 4 доктора наук и 3 кандидата. Это специалисты в технических экономических и юридических областях знаний. На сегодня 20 человек принимают непосредственное участие в научной и экспертной деятельности Центра».
«Сегодня в Центре работает 12 аттестованных судебных экспертов по разным видам экспертных специальностей связанных с охраной прав на объекты интеллектуальной собственности. Практика показала что при решении вопросов относительно сферы интеллектуальной собственности нужны знания и по другим видам судебных экспертиз. Поэтому в Центре работают специалисты имеющие кроме указанной экспертной специальности статус судебного эксперта по другим видам судебных экспертиз таким как экономическая и товароведческая. Кроме того два сотрудника проходят стажировку в другом экспертном учреждении по экспертной специальности - компьютерно-технические исследования.
Нами выполнены уже около сорока экспертных исследований по заказу судов прокуратуры налоговой милиции и других организаций. Экспертные исследования преимущественно относятся к категории особо сложных. Среди них повторные комиссионные и комплексные экспертизы.».
«Научно-исследовательский институт интеллектуальной собственности Академии правовых наук Украины не является экспертным учреждением в понимании статьи 7 ( Закона Украины «О судебной экспертизе»). А согласно разъяснению Минюста Украины эксперты не работающие в экспертных учреждениях должны пройти аттестацию в Центральной экспертно-квалификационной комиссии Минюста. И только тогда они получают статус частных экспертов которые могут работать в государственных или других учреждениях.
В прошлом году коллегия судей Киевского апелляционного хозяйственного суда по одному из дел не признала вывод судебной экспертизы НИИ интеллектуальной собственности АПрН Украины именно на том основании что он не уполномочен осуществлять судебно-экспертную деятельность».
Джерело: www.yurpractika.com
Экспертиза интеллектуальных объектов
- 16 червня 2011
Как считает Ирина Кожарская начальник Управления организации защиты прав в сфере интеллектуальной собственности ГДИС если только не оспаривается решение об общеизвестности знака экспертизу в деле проводить не обязательно судьи обладают достаточным багажом знаний и на основании материалов дела могут принять соответствующее решение. Лишь установление одного из факторов - ценности знака требует экспертизы однако он не является определяющим. Обязательным фактором для признания знака общеизвестным по мнению г-жи Кожарской является степень его известности что можно доказать лишь посредством социологического опроса проведенного по четко определенным правилам. Соцопрос может быть проведен стороной или же экспертом-социологом. Судьи тем не менее не согласились с избирательным подходом в проведении экспертизы и остались на позиции ее обязательности.
Рассказать ЮП о некоторых проблемных моментах назначения и проведения судебных экспертиз в сфере интеллектуальной собственности согласился Виктор Москаленко.
- Имеются случаи когда в качестве заключений экспертов судом принимаются заключения специалистов. Такие заключения даются вне пределов проведения судебной экспертизы следовательно они не являются экспертными и не имеют соответствующей доказательной силы. Так в рассмотрении кассационной жалобы ООО Софтлайн Интернешнл на постановление Киевского апелляционного суда от 19 июня 2003 года по делу по иску ЗАО Софтлайн к ООО Софтлайн Интернешнл о запрете использования фирменного наименования и знака для товаров и услуг на территории Украины суд апелляционной инстанции нарушив предписания статей 41 42 43 ХПК ошибочно оценил представленные истцом письма специалистов как заключения экспертов.
Поэтому кассационная жалоба ООО Софт лайн Интернешнл была удовлетворена частично: решение и постановление отменены дело передано на новое рассмотрение в Хозяйственный суд г. Киева. Отмечу что хозяйственные суды назначая судебную экспертизу должны учитывать что непредоставление сторонам возможности использовать свое право предлагать суду вопросы которые должны быть разъяснены экспертом является нарушением требований части 2 статьи 41 ХПК и основанием для отмены или изменения судебного акта.
- Какие недостатки в проведении судебных экспертиз судебными экспертами являются наиболее значительными?
- Больше всего нас волнуют случаи когда в качестве доказательств фигурируют акты экспертизы содержащие диаметрально противоположные заключения экспертов по одним и тем же вопросам. В качестве примера можно привести дело по иску Фонда государственного имущества Украины и НАСК Оранта к ГДИС ОАО СК Оранта-Днепр о признании недействительным свидетельства на знак для товаров и услуг выданного на имя ОАО СК Оранта- Днепр и обязании ГДИС внести соответствующие изменения в Государственный реестр свидетельств на знаки для товаров и услуг.
В этом деле фигурировали различные по сути заключения экспертов КНИИСЭ и Научно-исследовательского института интеллектуальной собственности АПрНУ. К тому же суд первой инстанции установил схожесть логотипов в знаках ОАО СК Оранта-Днепр и НАСК Оранта до степени смешения по собственному усмотрению не основываясь на заключениях кого-либо из экспертов участвующих в деле.
Считаю что такую ситуацию можно объяснить проблемами в методологии проведения судебных экспертиз. Наверное большинство работающих в данной сфере специалистов уверены что для обеспечения надлежащего проведения экспертного заключения в этой сфере необходим не только высокий профессиональный уровень экспертов но и наличие совершенных методик проведения экспертных заключений не последняя роль в разработке которых должна принадлежать Минюсту.
Джерело: www.yurpractika.com
Судебный эксперт: честь имею!
- 16 червня 2011
Основным доказательством необходимости и нужности создания специализированного центра судебных экспертиз по вопросам интеллектуальной собственности является очевидная нужность его г - ну Крайневу.
Централизованное методологическое управление работой экспертов этого вида экспертиз по сути является целенаправленным информационным воздействием на судебных экспертов в целях получения желаемых результатов что соответственно означает установление централизованного контроля над производством СЭОИС обеспечивающим получение таких результатов. Установление подобного контроля объективно приведет к нарушению установленных законом принципов судебной экспертизы и монополизации производства СЭОИС.
Создание монопольного специализированного центра судебных экспертиз по вопросам интеллектуальной собственности является попыткой посягательства на предусмотренные статьей 4 Закона Украины О судебной экспертизе гарантии независимости судебного эксперта и приведет к нарушениям принципа состязательности закрепленного во всех видах процесса увеличению сроков досудебного и судебного рассмотрения дел и иным негативным последствиям.
Четкое определение квалификационных требований безусловно необходимо и возможно только на основе создания теоретического базиса СЭОИС и программ подготовки экспертов. Почему же г-н Крайнев зная что до настоящего времени не сформировались теоретические основы этого вида экспертиз не созданы методики судебно-экспертных исследований не разработаны программы подготовки по всем экспертным специальностям и ни разу не предложив экспертному сообществу ничего конкретного по указанным вопросам призывает к переаттестации?
Джерело: www.yurpractika.com
Судебная экспертиза интеллектуальных прав
- 16 червня 2011
Вызывает сомнение целесообразность привлечения патентных поверенных в качестве судебных экспертов по вопросам интеллектуальной собственности. Патентные поверенные - это институт который с одной стороны находится вне государственного аппарата а с другой - под неусыпным надзором Государственного департамента интеллектуальной собственности Министерства образования и науки Украины который может существенно влиять на их деятельность. Казус заключается в том что Департамент интеллектуальной собственности более чем в 50 % случаев выступает в судах как ответчик или привлекается как третье лицо.
И совсем абсурдной выглядит ситуация когда в качестве судебных экспертов по вопросам интеллектуальной собственности привлекаются специалисты работающие в учреждениях принадлежащих к государственной системе правовой охраны интеллектуальной собственности. Учреждения именно этой системы принимают участие в действиях связанных с выдачей охранных документов (патентов свидетельств) и как следствие их специалисты являются заинтересованными лицами по спорам в сфере интеллектуальной собственности.
Анализ экспертных исследований подготовленных за этот период судебными экспертами по вопросам интеллектуальной собственности показывает что даже авторитетные специалисты этой сферы имеющие опыт работы по другим экспертным специальностям (например трассо логии) стараясь самостоятельно овладеть новым видом судебных экспертиз не могут избежать в своих исследованиях принципиальных ошибок которые в конце концов ведут к принятию судами неверных решений.
Доминирующие знания по другим экспертным специальностям приводят к тому что экспертные исследования по вопросам интеллектуальной собственности перегружены техническими исследованиями документов - заявок на выдачу патентов и свидетельств самих патентов свидетельств другой информацией которая занимает несколько страниц. Как правило для решения вопросов в сфере интеллектуальной собственности такие исследования излишни и не имеют никакого значения по делу.
Джерело: www.yurpractika.com
Як захистити торговельну марку при незаконному імпорті товару?
- 16 червня 2011
Встановлений Митним кодексом порядок захисту права інтелектуальної власності шляхом призупинення митного оформлення є недоцільним у його застосуванні так як упродовж 30 денного терміну неможливо надати до митних органів судове рішення яким може бути підтверджено контрафактність товару. Водночас непідтвердження у визначений строк контрафактності товару зумовлює оформлення та пропуск на територію України «спірного» товару із порушенням прав.
У такому разі виникає питання доцільності існування цього механізму в Митному кодексі. Але все ж існує певний позитивний момент механізму – інформування правовласника про факт проходження митного контролю контрафактним товаром що є «стартовим» сигналом для ініціювання позову про захист права інтелектуальної власності.
З урахуванням наведеного та з метою вдосконалення існуючого у Митному кодексі механізму захисту прав інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг пропонуємо передбачити можливість призупинення митного оформлення контрафактного товару до прийняття відповідного судового рішення.
Однак на цьому можливі засоби захисту не вичерпано. Правовласник має можливість не допустити перетину контрафактним товаром митного кордону України також за допомогою вжиття заходів із забезпечення позову про захист прав інтелектуальної власності. Нагадаємо що забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі (ст. 66 ГПК ч. 3 ст. 151 ЦПК України).
У справі про захист прав інтелектуальної власності що підвідомча господарським судам як забезпечення позову може бути вжита заборона іншим особам вчиняти дії що стосуються предмета спору (абз. 4 ч. 1 ст. 67 ГПК України). В цьому випадку особою на яку поширюється заборона є відповідний орган митної служби.
У справах про захист прав інтелектуальної власності які підвідомчі судам загальної юрисдикції як забезпечення позову можуть бути застосовані такі заходи:
- заборона вчиняти певні дії (пп. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК);
- встановлення обов язку вчинити певні дії (пп. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК).
Як у цивільному так і в господарському процесі за вимогами чинного процесуального законодавства України забезпечення позову здійснюється у випадку коли невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Так рішення суду про зупинення митного оформлення спірного товару буде неможливо виконати якщо митниця вже здійснила митне оформлення відповідного товару. Отже є підстави стверджувати що невжиття запропонованих заходів забезпечення може зробити неможливим виконання рішення суду як у цивільному так і в господарському спорі.
Джерело: www.justinian.com.ua
Формування та вдосконалення інтелектуальної правосвідомості
- 16 червня 2011
У справі Анхойзер-Буш Інк. проти Португалії (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal Application No. 73049/01) Європейський Суд з прав людини вперше визнав що Конвенція [про захист прав і основних свобод людини 1950 р.] захищає права на торговельну марку відповідно до гарантії власності за Конвенцією. Уточнимо що Суд досліджував не зміст Конвенції а власне наявність чи відсутність порушень ст. 1 Протоколу № 1. Відповідно до вказаної статті кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення однак ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони які на її думку необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.
Вважаємо за доцільне викласти обставини справи. Американська компанія Анхойзер-Буш Інк. (далі також – “компанія-заявник ) виробляє пиво та продає його під торговельною маркою “Budweiser у ряді країн світу. У 1981 р. компанія подала до Португальського Національного Інституту Промислової Власності (INPI) заявку на реєстрацію “Budweiser як торговельної марки. Португальська установа не прийняла заявку негайно оскільки “Budweiser Bier (“Пиво Будвайзер ) вже було зареєстровано як зазначення походження на чехословацьку фірму Budejovicky Budvar. Згодом компанія-заявник у судовому порядку скасувала вказане зазначення походження і Португальська установа зареєструвала “Budweiser як торговельну марку.
Потім низка судових процесів відбулася між чеською та американською компаніями. Верховний Суд Португалії підтримав позицію апеляційної інстанції. Так залишено в силі зазначення походження “Ceskebudejovicky Budvar яке у перекладі на німецьку мову зазначалось як “Budweis та охоронялось двосторонньою угодою між Португалією та Чехією про охорону зареєстрованих зазначень походження від 1986 р. (далі – Угода 1986 р.). А з іншого боку реєстрацію “Budweiser як торговельної марки було скасовано.
Звертаючись до Європейського Суду компанія-заявник посилаючись на ст. 1 Протоколу № 1 скаржилась на те що застосування Угоди 1986 р. яка набрала чинності пізніше від дати подання заявки на реєстрацію “Budweiser (у 1987 р.) порушило її право на мирне володіння своїм майном.
У вказаній справі більшість суддів вирішила що права на торговельну марку захищаються тільки після їх реєстрації. У справі п ятьма голосами проти двох Суд вирішив що відмова Португалії зареєструвати торговельну марку “Budweiser компанії Анхойзер-Буш Інк. не порушує фундаментальні права власності компанії. Попри відмову Суду у задоволенні вимог власника знака в силу особливих обставин справи судове визнання про те що реєстрації знаків підлягають захисту згідно із майновими гарантіями Конвенції котрі не можуть бути конфісковані без компенсації свідчить про визначний характер справи для власників знаків.
Суд дослідив ряд обставин справи. Зокрема що в ході реєстраційних процедур та судових спорів згадана Угода 1986 р. вже набула чинності. Крім того суд вказав про відсутність впевненості компанії-заявника у своєму статусі володільця допоки реєстрацію не буде завершено а треті особи не подадуть своїх заперечень (як це мало місце з боку чеської фірми). Тому заявник має умовне право яке має ретроспективно погашатись з огляду на невідповідність умові про непорушення прав третіх осіб. Законодавством Португалії передбачалось право на подання заперечень щодо реєстрації протягом трьох місяців що визнано справедливим з позиції Європейського Суду.
Особливістю вказаної справи стало дослідження питання про те коли охорона торговельної марки стала володінням у розумінні згаданої норми. Суд визнав що наявність торговельної марки досягає поняття володіння в розумінні ст. 1 Протоколу № 1. Водночас у цій справі остаточна реєстрація була під сумнівом. Звісно до моменту реєстраційної процедури компанія-заявник мала сподівання набути таке “володіння проте не мала юридично захищеного легітимного очікування. Відтак Суд у цій справі не вбачає можливості застосувати ст. 1 Протоколу № 1 яка не порушена.
Для нас важливо підкреслити що Європейський Суд визнав можливість захисту інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 Протоколу № 1. Вказане рішення маємо переконання ставить в один ряд за своєю значущістю і власність і інтелектуальну власність. Зауважимо що одним із принципів патентного права є визнання за патентовласником виключного права на використання запатентованого об‘єкта. Іншими словами право на захист автор об єкта промислової власності може реалізувати з моменту отримання охоронного документа – патенту чи свідоцтва. Припускаємо що саме особливості патентного права до якого треба віднести і торговельні марки і визначило специфіку “володіння щодо об єктів промислової власності у розумінні ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції.
Джерело: www.justinian.com.ua
Проблеми законодавчого визначення «торговельна марка»
- 16 червня 2011
На сьогодні поняття торговельна марка є широким поняттям яке важко безпосередньо зосередити в одній лише правовій сфері. Проте в даній статті нас цікавить лише правове значення метою чого є висновок щодо змін які запровадили нові Цивільний та Господарський кодекси України та змін які можуть статися незабаром у межах інтеграції України до Європейського співтовариства а саме – адаптації українського законодавства до європейських вимог.
Головним проблемним моментом на нашу думку є неоднозначність правового співіснування двох груп узаконених Україною понять а саме «знак» чи «марка» «товарний» чи «торговельний».
Зазначимо що визначення «торговельна марка» цілком відповідає термінології європейського законодавства в сфері інтелектуальної власності. Незважаючи на всю здавалося б незначущість питання воно становить перешкоду до вступу України не тільки до ЄС а й до СОТ. Враховуючи це у ВР України 23 грудня 2005 р. був зареєстрований законопроект «Про внесення змін у Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (узгодження із Цивільним кодексом України і адаптація до законодавства ЄС)» який як один з адаптивних моментів виправляє цю невідповідність.
Зокрема передбачається зміна назви закону зі старої «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» на «Про охорону прав на торговельні марки» а також аналогічна зміна поняття у відповідних відмінках скрізь у його тексті. Під поняттям торговельна марка (знак для товарів і послуг) законопроект розуміє будь-яке позначення або будь-яку комбінацію позначень зокрема слова літери цифри зображувальні елементи комбінації кольорів які призначені та придатні для вирізнення товарів (послуг) що виробляються (надаються) однією особою від товарів (послуг) що виробляються (надаються) іншими особами. У разі прийняття змін свідоцтво видаватиметься не на знак для товарів або послуг а відповідно на торговельну марку.
Це цілком відповідає положенням ЦК України та узгоджується з Європейськими стандартами щодо торговельних марок а саме: Першою Директивою Ради ЄС № 89/104/ЄС від 21 грудня 1998 р. про зближення законодавства держав-членів стосовно торговельних марок Директивою ЄС № 40/94 від 20 грудня 1993 р. про торговельну марку Спільноти та Директивою ЄС № 1383/2003 що стосується дій митних органів спрямованих проти товарів що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності і заходів які слід вжити щодо товарів у разі підтвердження порушення прав інтелектуальної власності.
«ТОРГОВЕЛЬНИЙ» ЧИ «ТОВАРНИЙ»
Щодо іншої групи визначеної нами а саме: «торговельний» чи «товарний» слід знову звернутись до Паризької конвенції яка в своєму понятійному апараті використовує визначення «товарний». Застосування такого поняття є більш доцільним адже знак безпосередньо стосується власне товару і фактично стає його невід ємною частиною. У «Популярній юридичній енциклопедії» знаходимо таке ж визначення – «товарна марка» – фірмове ім я знак символ малюнок або їх поєднання які позначають продукцію або послуги що пропонуються споживачам. Доцільно додати що незважаючи на використання «товарний» подальше трактування поняття є невдалим адже воно відносить до торгової марки фірмове ім я яке є самостійним об єктом інтелектуальної власності (ст. 420 ЦК України) та не визначає основної функції торгового знака – вирізнення одного з-поміж інших подібних товарів.
У ст. 492 нового ЦК України замість слова «товарний» використано слово «торговельний» яке в свою чергу походить від слова «торгівля». Спробуємо розібратися в причинах такого визначення. Так торгівлею визначається форма обміну товарів за якої їх рух зі сфери виробництва до сфери споживання або зміна одного власника товарів іншим відбувається на основі купівлі-продажу. Як бачимо в даному випадку наголос робиться на відношенні товар-торгівля а не товар-знак для товарів і послуг. У цьому випадку у нас існує одна думка «за» і одна думка «проти» такого визначення.
Думка «проти» обґрунтовується тим що відповідно до поняття торгівля за «Юридичною енциклопедією» воно використовується здебільшого у вузькому значенні (позитивно) тобто як ініціативна самостійна діяльність юридичних і громадян підприємців для здійснення купівлі та продажу споживчих товарів виконання робіт надання послуг з метою одержання прибутку. З огляду на це потрібно виходити з реалій українського права і в характеристиці «марки» визначати прив язку не до торгівлі а до товару.
Думка «за» визначає що в цьому випадку використання слова «торговельний» більш доцільно адже воно є ширшим за значенням і охоплює собою будь-яку опосередковану товарно-грошовими відносинами економічну діяльність оскільки виробник одночасно виступає і продавцем і споживачем. Воно більш прогресивне і спрямоване на динамічний розвиток даного об єкта інтелектуальної власності який не може на сьогодні визначатися лише як прив язка до певного товару.
Додамо наостанку що наприклад в німецькому праві співіснують два слова (das Handelszeichen – торговельний знак та das Warenzeichen – товарний знак) в англійській мові під поняттям trademark розуміють і «торговий» і «торгівельний» знак (марку).
Джерело: www.justinian.com.ua
Песня бесплатной не бывает
- 16 червня 2011
На днях в Центре общественных связей Главного управления МВД Украины в Харьковской области состоялась встреча в необычном формате: правоохранители ди-джей Romankin ( Роман Ракитянский) и председатель областного агентства Роялти Андрей Писаренко. Речь шла о цене музыки.
А. Писаренко является представителем организаций коллективного управления авторскими правами которым авторы перепоручают работу по отслеживанию использования своих произведений.
Сотрудник отдела по выявлению правонарушений в сфере интеллектуальной собственности УГСБЭП Главного управления МВД Украины в Харьковской области Александр Золотухин рассказал как ведет борьбу с преступлениями против авторского права милиция: «За 2005-2006 годы подразделения экономической милиции провели около 70 проверок различных коммерческих организаций. По их результатам было составлено 64 протокола об админнарушениях. Договоры о выплате авторского вознаграждения обязаны заключать все кафе рестораны клубы магазины. Словом все те заведения где используется музыка. По данным управления потребительского рынка таких в городе порядка 1200. А заключили с нами договоры пока только чуть более ста предприятий плюс все радио- и телеканалы. Штрафы же за нарушения авторских прав при использовании аудиовизуальной продукции составляют от 170 до 3400 гривен и частные предприниматели всегда очень огорчаются когда их привлекают к такой ответственности. Помимо этого в дискоклубах часто выявляются преступления связанные с незаконным хранением нелицензионных компакт-дисков для лазерных систем считывания. Это уже нарушение уголовного законодательства по которому владелец клуба или диск-жокей могут быть привлечены к уголовной ответственности. К сожалению частные предприниматели не соблюдают действующее законодательство...».
А. Писаренко показал знак разработанный его общественной организацией. Такой знак прикрепляется на входе в те организации которые заключили договоры соблюдающие авторские права. Р. Ракитянский защищающий интересы музыкальной общественности и профессионально занимающийся проведением дискотек всегда приходя работать в ресторан или кафе требует от руководителя заключения договора с Роялти : «Иначе мне просто невозможно будет работать! Придет инспектор конфискует мою аппаратуру мои диски...». Как говорит Р. Ракитянский чаще всего в результате проверок страдают... студенты. Никакие документы между ними и администрацией заведения не подписываются. Следовательно предприниматели выходят сухими из воды а ребята теряют все и могут быть привлечены к уголовной ответственности. Участники встречи обсудили различные случаи касающиеся выплаты вознаграждения. Например надо ли и кому выплачивать авторское вознаграждение если автор музыки умер. Оказывается надо утверждает А. Писаренко: «Речь идет не об авторских но о смежных правах. Авторские права составляют 2% от прибыли а смежные права — 1%. Ведь есть права звукозаписывающей компании которая выпускала диск или кассету есть наследники обладающие соответствующими правами... Авторские права сохраняются 70 лет. Если речь идет о старинных записях выпущенных более 70 лет назад — то роялти можно не платить. Если о новых недавно выпущенных дисках — необходимо платить за смежные права.
— Во многих кафе играет не магнитофон а радио. Надо ли в этом случае что-то кому-то платить?
— Да у нас есть плей-листы всех радиостанций каждая песня или композиция должна быть оплачена.
— Подождите а если речь идет о свадьбе тоже нужно платить?
— Если свадьба проходит в кафе или ресторане — да. Если в каком-то другом помещении то можно не платить поскольку на торжество собираются свои люди это не является коммерческим использованием.
— А караоке?
— Этот вопрос пока не решен. Так что пока авторское вознаграждение от фирм занимающихся этим видом развлечений в Украине не взимается. Хотя действительно над этим нужно работать».
Джерело: www.vecherniy.kharkov.ua