«Чорна мітка» для виноробів Хто хоче нажитися на боротьбі з фальсифікатом?

16 червня 2011

Під лозунгом боротьби з тінізацією ринку алкоголю рівень якої оцінюється в 20— 30% передбачається ввести не просто ще одну інформаційну наклейку. За словами директора асоціації «Виноградарі та винороби України» В ячеслава Пономарьова нова система контролю за виробництвом алкогольної продукції буде автоматизованим комплексом що містить інформацію про кожну пляшку вина легально вироблену в Україні. А для нової справи звичайно будуть потрібні люди та виробничі потужності оскільки в кожному регіоні спеціальні центри займатимуться нанесенням штрих-коду на контрольно-облікову марку (КОМ). Вартість однієї такої «диво-марки» становитиме 23 копійки. Винороби підрахували що в усьому алкогольно-тютюновому ринку це виллється в кругленьку суму 1 5 млрд. грн. Директор Євпаторійського винного заводу (ТМ «Голіцинські вина») Сергій Голубенко не сумнівається що «на цьому ділі хтось хоче заробити» а півтора мільярда через підвищення собівартості вина «ляжуть на плечі кінцевого споживача».

Найцікавіше що інформація яка міститься на КОМі дублює ту яка вже є на етикетці та акцизній марці за винятком інформації про покупця і регіон продажу яку контролюючі органи можуть дізнатися з товарно-транспортних накладних.

Джерело: www.day.ua

Академічна наука: минуле сучасне майбутнє ХХ міжнародний київський симпозіум з наукознавства історії науки і техніки

16 червня 2011

10-13 жовтня з ініціативи Національної академії наук України і Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України відбувся ХХ Міжнародний київський симпозіум з наукознавства та науково-технічного прогнозування Академічна наука: минуле сучасне майбутнє .

У роботі симпозіуму взяли участь провідні науковці України та країн близького зарубіжжя. У своїх виступах та наукових доповідях вони зокрема порушили проблеми розвитку академічної науки та науково-технічної сфери залучення наукового потенціалу до вирішення технологічних проблем виробництва.

Одне із засідань за круглим столом було присвячене темі Академічна наука і державна влада в суспільстві що базується на знаннях .

Відкриваючи засідання заступник директора з наукової роботи Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України В ячеслав Соловйов наголосив на питаннях винесених на обговорення: роль влади в інституціоналізації академічної науки; формування взаємодії і взаєморозуміння між наукою і владою; роль науки в забезпеченні влади інформацією для управління соціально-економічним процесом в суспільстві; державний вплив на процеси інституційної трансформації сучасної науки; динаміку відносин у системі влада – наука – виробництво ; нові функції академічної науки і академії як об єднань учених в суспільстві що базується на знаннях.

Завідуючий міжгалузевою лабораторією МОН та НАН України з проблем формування та реалізації науково-технічної політики Олександр Попович говорячи про умови наукової творчості у нашій країні сказав що лише 38% науковців вважають що відбулася демократизація наукового життя. Але дехто вчених вважає що працювати стало значно гірше зокрема через свавілля адміністрації наукових інститутів. Хто як не влада повинна контролювати виконання закону про науку де йдеться про звіти адміністрації перед колективами? Не можна однозначно виступати проти втручання влади бо ми інколи ризикуємо отримати результат протилежний задуму.

Заступник керівника Київського регіонального центру Академії правових наук України Наталія Мироненко зосередила увагу на факторах академічної науки які впливають на її розвиток. Економічна політика як і всі інші галузі не розвиватиметься без відповідних норм права. На жаль не всі з норм зараз працюють. Поліпшити цей негативний стан зможе посилення владного відомчого контролю за законністю. Наскільки наука впливає на владу? Наскільки обов язковим для влади є те що рекомендує наука при плануванні? Ці питання ще не вивчено як слід. Наукову експертизу не завжди беруть до уваги що обертається командно-адміністративним стилем. Не зайве було б запрошувати науковців на засідання Верховної Ради України де обговорюються та приймаються закони. Адже інколи поправки депутатів зводять нанівець роботу науковців над законопроектами.

Завідуючий відділом Інституту історії природознавства і техніки РАН Юрій Кривоносов на прикладі всієї життєдіяльності російської академії наук висвітлив непросту суперечливу історію стосунків влади й науковців. Цей історичний досвід повинен використовуватися сьогодні адже у всі часи влада хоче щоб наука була слухняною.

Академік НАН України Костянтин Ситник говорив про занижену оцінку владою важливості для нашого суспільства експертно-прогнозуючої ролі науки. Докір стосувався і науковців – живе у наших душах синдром меншовартості. Давайте зробимо так щоб від нас учених залежало багато. Давайте виступимо на захист науки а значить і держави – закликав академік.

У обговоренні також взяли участь старший науковий співробітник Науково-технічного комплексу статистичних досліджень Держкомстату України Тетяна Ковальова заступник директора з наукової роботи Центру комплексних досліджень з питань антимонопольної політики Вероніка Самойленко керівник проблемної групи правових питань організації науки Інституту держави і права РАН Ніна Гордєєва. Вони зазначали що за умов коли наукові знання перетворюються в основний ресурс економічного розвитку академічна наука набуває все більшого значення для держави. Сучасна структура національних академій наук зорієнтована на виконання переважно фундаментальних наукових досліджень без яких неможливо уявити перспективи науково-технологічного й соціального розвитку будь-якої держави. Тому саме держава повинна турбуватися про фінансову та матеріально-технічну підтримку національних академій що створює міцний фундамент для перетворення фундаментальних знань на прикладні розробки які й визначають конкурентоспроможність економіки. При цьому необхідно прагнути до партнерських стосунків між наукою і владою.

Учасники засідання за круглим столом прийняли рекомендації у яких зокрема заявили про необхідність створення єдиного органу виконавчої влади який координував би дії всіх міністерств та відомств у здійсненні науково-технологічної політики.

Інтерв`ю з головою Держдепартаменту інтелектуальної власності Миколою Паладієм

16 червня 2011

- Одной из задач ждущих скорейшего решения Госдепа является создание Фундации украинских изобретений. Ее главная цель - определение будущей конкурентной способности украинских изобретений на мировом рынке. Это прежде всего их бизнес-ценность инвестиционная емкость их разработки оптимальный срок выхода на внутренний и мировой рынки.

- И кто станет акционером такой организации?

- Государство. И я думаю что в бюджете следующего года должны быть заложены средства на развитие тех технологий без которых не развивается ни одно государство: это энергосберегающие технологии нанотехнологии и хайтек-технологии.

За рубежом обращение в суд серьезно бьет по карману даже большой компании: стартовая цена спора в патентном суде Британии - от 100 тыс. евро. Поэтому там широко развиты досудебные методы урегулирования споров. Например в Великобритании до 70 % споров решаются в досудебном порядке. У нас же пока с этим все не настолько успешно.

- Почему?

- По-видимому отсутствуют такие юридические компании или адвокаты мнению которых безоговорочно доверяли бы обе спорящие стороны. Но я все же думаю что Минюст и Госдеп совместно придут к некоему решению. Возможно мы сформируем группу зарегистрированных юристов уполномоченных на такое досудебное рассмотрение.

Джерело: www.yurpractika.com

Ученый который считается легендой вычислительной техники стал жертвой утечки умов

16 червня 2011

Директор Института микропроцессорных систем РАН лауреат Ленинской и Государственной премий член-корреспондент РАН Борис Бабаян стал директором по архитектуре в подразделении программных решений компании Интел где он руководит глобальным проектом по архитектуре вычислительных машин технологии двоичной компиляции и технологии безопасных вычислений для борьбы с вирусами. Борис Бабаян - один из ключевых разработчиков отечественных машин класса Эльбрус предвосхитивших развитие мировой вычислительной техники создатель комплексной электроники и микропроцессорных систем по оборонной тематике.

Что значит для Интела новое кадровое пополнение? В советские времена когда СССР и США находились в состоянии холодной войны Борис Бабаян был награжден тремя государственными наградами и двумя высшими премиями. Для Интела он пока не сделал ничего. Но мировой микропроцессорный лидер немедля наградил российского ученого титулом Intel Felow которого в мире удостоился 41 человек в Европе - вообще никто вне США - еще 2-3 ученых. Сам Борис Бабаян скромно говорит что это признание не столько его заслуг сколько достижений российской науки. Впрочем если учесть что член- корреспондент РАН Бабаян привел в Интел всю группу компаний Эльбрус с отделениями в Москве Санкт-Петербурге и Новосибирске то благодарность Интела понять можно и без сложных компьютерных вычислений. Эльбрус несмотря на экономические трудности 1990-х годов смог сохранить научный потенциал о чем свидетельствует сотрудничество с одним из лидеров компьютерного мира - американской Sun которое продолжалось 12 лет.

Что будет с государственными заказами которые пусть и хлипким ручейком но все же поступали этой команде? По словам Intel Felow Бабаяна за 2 года наряду с работой по глобальным проектам нового работодателя будут завершены все взятые обязательства перед Россией. А потом - работа только на Интел . Член-корреспондент РАН Борис Бабаян признал что отныне вся интеллектуальная собственность созданная его коллективом поступает в собственность американского Интела . Но любое новое достижение вырастает из прежнего опыта который был приобретен в нашей стране но стал ей не нужен.

Джерело: www.inauka.ru