Украинское общество продемонстрировало, что вопрос доступа к бесплатным фильмам и музыке его беспокоит больше, чем, к примеру, вопросы политические. В течение всего двух дней в украинском интернет-пространстве разгорелась рекордная по размаху кампания против закрытия файлообменника EX.ua. «Обозреватель» попробовал проанализировать, почему интернет-сообщество довольно болезненно отреагировало на борьбу с пиратами, а милиция пошла на попятную и разблокировала домен EX.ua.
Хронология событий
31 января пользователи самого посещаемого украинского файлообменника не смогли досмотреть свои любимые сериалы. Деятельность домена EX.ua была прекращена по предписанию правоохранительных органов. Во-первых, был заблокирован соответствующий домен, во-вторых – изъяты 200 серверов, на котором хранилась вся информация. Как утверждают правоохранители – для поисков того самого незаконного контента.
Поводом для подобных действий стали заявления производителей програмного обеспечения, среди которых называли компании Microsoft, Adobe, а также телеканал 1+1. Управляющий партнер юридической фирмы "Юскутум" Артем Афян, который представляет интересы EХ.ua подтвердил, что дело было возбуждено по факту размещения на портале пятью неизвестными контрафактной продукции компании Adobe. Сумму ущерба истец оценил в 180 тыс. грн. Microsoft поспешила откреститься от причастности к закрытию файлообменника. Канал 1+1 также утверждал, что он тут не причем - дело против EХ.ua возбудили еще до их жалобы на файлообменник.
Однако «умер» в этот день не один сайт. Буквально через пару часов после закрытия EХ.ua, «лег» сайт МВД. А затем понеслось. Из-за DDos-атак (в ходе которых сайт засыпается большим количество запросов) один за другим перестали работать официальные страницы Президента, правительства, Верховной Рады, СБУ, Партии регионов. От атак пострадала даже страница Николая Азарова в Фейсбуке.
В социальных сетях в течение нескольких часов распространились необходимые инструкции, как образом можно «положить» тот или иной сайт. Сообщения в Фейсбуке говорили прямо: «Начинаем атаку на сайт такой-то. Надо сделать то-то». Пользователи социальных сетей, большинство из которых впервые услышало о в общем-то банальной технологии, с большим энтузиазмом начали валить различные государственные сайты.
Несмотря на то, что на своей страничке в Фейсбуке представители EХ.ua официально попросили юзеров не делать противоправных действий, атаки продолжались.
Ближе к вечеру 2 февраля интернет-сообщество облетела следующая информация: МВД идет на попятную! После всего правоохранители признали, что погорячились, и отозвали требование блокировки домена EХ.ua. Домен разблокировали. Однако ресурс все равно не заработает в ближайшее время. Без серверов с информацией, которые были изъяты, это попросту невозможно. История ждет продолжения.
Буря в сети
Вышеперечисленные события вызвали небывалую до сих пор активность блогеров, адептов социальных сетей и авторов колонок в различных интернет-изданиях. Как справедливо было замечено в одном постов, на арест оппозиционерки Юлии Тимошенко украинские интернет-пользователи реагировали куда более вяло. Мнения разделились.
Так, кандидат юридических наук Иван Мирошниченко выступил в поддержку интернет-сообщества, которое так активно протестует против закрытия EX.ua. По словам эксперта, действия правоохранителей с точки зрения права довольно спорны.
«Как мы видим, претензии были предъявлены к пяти пользователям, которые разместили какой-то нелегальный контент на файлообменнике. Так их и надо искать. На данном ресурсе размещалось много информации, среди которой были и программы, и фильмы, и личные файлы. Насколько мне известно, EX.ua вел работу с правообладателями, искал способы делать все легально. Закрывать ресурс, изымать серверы, блокировать домен – это абсолютно не имеет юридических оснований», - говорит Иван Мирошниченко.
По-другому звучит позиция кинодистрибьюторов: «Наша компания страдает от деятельности файлообменников. В первую очередь она влияет на уровень продаж лицензионных DVD-дисков с фильмами. Мы постоянно обращаем внимание на проблему пиратства. Неоднократно обращались по поводу удаления определенного контента к EX.ua, но они никак не отреагировали», - заявила «Обозревателю» представитель компании-прокатчика ГеминиФильм Александра Прищепа.
Вполне прогнозируемо к скандалу подключилась «Интернет партия Украины». Пока тысячи украинцев атаковали сайт МВД, представители партии организовали митинг под его стенами.
«EX.ua был одним из самых посещаемых сайтов в украинском интернете. Есть еще и другие файлообменники, но начали именно с него, чтобы показать позицию Украины по отношению к требованиям других стран, которые борются с пиратством в сфере авторского права. Хотя такой шаг лишил очень многих людей доступа к тому контенту, который им был нужен ежедневно», - говорят в «Интернет партии Украины».
Почему Украину любят пираты
По мнению многих экспертов, Украину уже давно облюбовали крупные пиратские ресурсы из-за особенностей нашего законодательства. По словам первого заместителя председателя Госслужбы по вопросам интеллектуальной собственности Алексея Янова, государство планирует пересмотреть свое мнение по поводу пиратских сайтов.
«На территории Украины законодательство не предусматривает ответственности для провайдеров, если на ресурсах, которым они предоставляют свои услуги, содержится пиратский контент. При возникновении жалоб у правообладателей, претензии можно предъявлять только собственникам сайта. Но в большинстве случаев собственников сложно найти, так как зачастую они находятся в других странах. Так, кстати, произошло и с файлообменником EX.ua, у которого в Украине нет офиса», - сказал Алексей Янов.
«Существует проект закона о внесении изменений относительно урегулирования авторского и смежных прав. Если этот закон будет принят, провайдеры будут нести ответственность, если на ресурсах, которым они предоставляют свои мощности, будет обнаружен пиратский контент. Причем в этих случаях провайдер будет блокировать доступ к конкретному контенту, а не ко всему интернет-ресурсу», - добавил он.
Кому на руку закрытие EX.ua
Один из главных вопросов в скандале с закрытием файлообменника – кто мог выиграть от разгоревшегося скандала.
По мнению адвоката Ивана Мирошниченко, причин может быть две. Первая – попытка государства взять контроль над интернет-пространство. Вторая – результат лобби конкурирующих компаний. Ведь подобные сайты приносят немалые прибыли собственникам. В частности, и сайт EX.ua продавал свои рекламные площади значительно дешевле, чем конкуренты. Не вкладывая средств в наполнение сайта – все содержимое на файлообменнике размещали сами пользователи – он имел возможность демпинговать на рынке.
Приблизительно такие версии, правда, без любой доказательной базы, выдвигаются, в основном, и в интернете. Что же касается волны атак на государственные интернет-ресурсы, то многие склонны в этом видеть интерес некой третьей стороны.
Политологи даже сравнили всплеск активности в социальных сетях с началом недавних событий в арабских странах. Они убеждены, что организатор атаки на официальные сайты органов власти все-таки есть – уж слишком численной она была, хотя напрямую атака правительственных сайтов восстановлению EX.ua помочь никак не могла.
По мнению экспертов в интернет-сфере, нынешний скандал не зря произошел в начале года. Скорее всего, вопрос контроля над информацией и борьбы с интеллектуальным пиратством в интернете будет одним из самых обсуждаемых в новом 2012-м. Во всяком случае, этому способствуют общемировые тренды.
Мировая борьба с пиратством
Неделю назад Евросоюз подписал международное Торговое соглашение по борьбе с контрафактной продукцией, сокращенно называемое АСТА (Anti-Counterfeiting Trade Agreement). В октябре 2011 его уже подписали США, Австралия, Южная Корея и Япония.
По этому документу, поделками считаются и пиратские копии музыкальных произведений и фильмов. Вычислять нарушителей будут преимущественно в сети. Отвечать за наличие пиратского контента будут провайдеры, которых обяжут наблюдать за пользователями, проверять их почту и сообщать о нарушениях в соответствующие органы.
Однако европейцы выступают против такого соглашения, поскольку оно было подписано без необходимых общественных консультаций. Акции протеста уже прошли в Польше, Чехии, Словакии, Болгарии и Румынии, запланированы - в Германии. В Словакии и Чехии хакеры постоянно атакуют серверы собственных правительств. В сети противники АСТА собрали 1,5 миллиона подписей под петицией к Европарламенту, в которой призывают не ратифицировать это соглашение.
Так что у всего происшедящего в Украине может быть еще одного объяснение - это лишь просто отражение глобальных событий, происходящих во всем мире.
По информации «Обоз».
Нам катастрофически не хватает кадров молодые специалисты не хотят работать за 500-600 гривен к тому же соблазн при нашей работе очень велик мы работаем с большим деньгами нам часто предлагают взятки - сетует Сергей Никулеско [начальник управления Госдепартамента интеллектуальной собственности по контролю за соблюдением законодательства подразделения инспектров по вопросам интеллектуальной собственности]
В столице распространители пиратской продукции пользуются услугами так называемой крыши . Чаще всего прикрывают пиратов представители прокуратуры и чиновники разных рангов и если в регионах разобрать крышу нам не очень трудно то с покровителями столичных флибустьеров приходится очень даже нелегко - отмечает г-н Никулеско.
Джерело: www.news.elcomart.com
Ассортимент лицензионной кинопродукции в рознице сокращается на глазах. Интеллектуальное кино в магазинах днём с огнём не сыщешь – в продаже голливудские блокбастеры и несколько российских новинок. Основные причины тому – кризис видеопиратство и распространение интернета.
Джерело: focus.in.ua
Заместитель начальника Департамента Государственной службы борьбы с экономической преступностью Сергей Лебедь: Я вижу решение проблемы не в увеличении сроков или тяжести наказания - это ничего не даст на практике суды не применяют эти наказания. Ведь трудно представить себе что человека который использует нелицензионный Windows посадят на 6 лет когда такой же срок дается за преступления гораздо более тяжкие.
Самое главное - это подорвать экономическую базу пиратства. Мы ратуем за то чтобы суды применяли более жесткие экономические санкции к нарушителям и они имеют возможность это делать. Ведь по закону штрафы могут применяться до 51 тыс. грн. но они не применяются.
Рентабельность пиратского бизнеса огромна. По оценкам экспертов прибыль от поставки пиратских дисков из Малайзии в Великобританию составляет более 1000% - больше чем рентабельность наркобизнеса!
Когда станет экономически невыгодно заниматься пиратством тогда мы увидим свет в конце туннеля. Я хочу отметить что это комплексная проблема которой должны заниматься все не только милиция. Только административными мерами эту проблему не решить .
Джерело: news.liga.net
За підсумками 2005 року частка піратської продукції на українському ринку CD знизилася до 30-60% але Україна як і раніше беззахисна перед напливом імпортного контрафакту. Рентабельність легального ринку - 150-200% а піратського - 400-500% і навіть доходить до 1000%. Шльопати диски - однаково що наркотики продавати - відзначає представник Держдепартаменту.
Наприкінці лютого Державний департамент інтелектуальної власності при Міннауки та освіти відзвітувався про підсумки своєї торішньої боротьби з аудіо - і відеопіратами. Відомство зазначило що незважаючи на щоденні вилучення піратських дисків більше половини ринку становить нелегальна продукція з Росії Гонконгу Тайваню Китаю й Білорусі. Обсяг українського ринку піратських дисків як і раніше оцінюється десятками мільйонів доларів. За минулий рік Держдепартамент вилучив 432 1 тис. піратських дисків на 5 3 млн. грн. Плюс у три - чотири рази більше відібрала міліція; плюс приблизно стільки ж відбирає податкова міліція що теж контролює ці питання - підбив підсумок торішніх конфіскацій заступник начальника Управління контролю за дотриманням законодавства в сфері інтелектуальної власності Віктор Клюк.
Міжнародний альянс інтелектуальної власності (МАІВ) гостро критикував нашу країну за недотримання законодавства по боротьбі з піратством слідом за IFPI визнав прогрес України в боротьбі з контрафактом і навіть змінив її рейтинг у списку самих піратських країн. Однак у своєму річному звіті МАІВ поставив Україну на друге місце після В єтнаму по поширенню піратського програмного забезпечення оцінивши його в 90%. Частку піратських дисків з музикою Альянс оцінив в 60% а загальні втрати України від піратства за рік - в $91 8 млн.
В Україні сьогодні працюють п ять заводів: Росток-CD і CD-Майстер у Києві в кінці 2005 відкрився завод Медіа Парк у Борисполі Амітрон у Херсоні та Змс - Прод у Львові. Крім того цього року очікується запуск одеського заводу Одісей Диск . За словами заступника директора по виробництву найбільшого заводу Росток-CD (випускає близько 19 5 млн. дисків на рік) Володимира Блонського всі заводи на вимогу міжнародних організацій ввели СІД-коди що дозволяють визначити ким випускався диск. У той же час США ініціювали дозвіл імпорту Україною дисків без кодів що фактично легалізувало наплив безіменної продукції. Зараз представники Держдепартаменту погоджуються що імпортна піратська продукція є великою проблемою для України.
У той же час на думку експертів трохи поліпшити положення справ на ринку може прийнятий у лютому Верховною Радою закон про посилення кримінальної відповідальності за піратство. Знижується поріг матеріального збитку відповідно до якого особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності - відзначає віце-президент Української асоціації власників товарних знаків Михайло Дубинський. Закон також передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років (раніше було до двох років) і збільшення штрафу в три рази - до 51 тис. грн. При цьому злочини в сфері інтелектуальної власності перейшли з категорії середньої ваги в категорію важких.
Джерело: www.profil-ua.com
Основними різновидами незаконного розповсюдження об єктів авторського права і суміжних прав є продаж і комерційний прокат контрафактних примірників фонограм відеограм і комп ютерних програм.
Судова практика доволі широко трактує поняття комерційний прокат . Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 4 квітня 2003 р. Г. визнано винним у вчиненні незаконного прокату комп ютерних програм який завдав матеріальної шкоди в особливо великому розмірі тобто злочину передбаченого ч. 2 ст. 176 КК України. Судом встановлено що власник комп ютерного клубу Г. придбавши 27 комп ютерів на яких невідомими особами раніше було незаконно відтворено комп ютерні програми Microsoft Windows 98 Microsoft Office 2000 та Microsoft Windows NT впродовж 2000-2001 рр. надавав можливість відвідувачам клубу використовувати за плату вказане програмне забезпечення заподіявши корпорації “Microsoft матеріальну шкоду на суму 28556 грн. 98 коп.
Отже у цьому випадку суд дійшов висновку що мало місце незаконне надання комп ютерних програм у користування тобто їх комерційний прокат.
Джерело: www.crime-research.ru
На Украине сперли и с благословения властей продают выдавая за собственный продукт российскую компьютерную игру Перл-Харбор сделанную в продолжение знаменитого Ил-2 Штурмовик и много еще чего. Это возмутительно.
“Схема проста. Надо показать Интелзахысту липовую справку за подписью и печатью российского (американского китайского зимбабвийского - неважно лишь бы не украинского) предприятия о том что это самое предприятие владеет авторскими правами на некий программный продукт. После чего иностранное предприятие якобы передает свои несуществующие авторские права другому предприятию - резиденту Украины а уж резидент на полностью законных основаниях получает марки и приступает к торговле краденым. Так на Украине продают помимо упомянутого уже Перл-Харбора еще и например Doom III . Правда Doom III продается под названием DooMания так удобнее. Когда специалисты из Интелзахыста видят DooMанию вместо Doom они задают меньше вопросов.
Торгует краденым под торговым (воровским на самом деле) знаком Neo Game украинское ООО Ореанда которое в обмен на вожделенные марки представляет фиктивные договоры заключенные с несуществующими московскими компаниями о передаче авторских прав на известные всему миру программные продукты. И это работает! Дело дошло до того что представителей Ореанды 26 сентября пригласили на совещание с участием настоящих правообладателей и - вот ведь - сотрудников службы безопасности Украины а также куда же без него Интелзахыста . Результат печален и смешон. Интелзахыст более не выдает марки настоящим правообладателям из опасения нарушить авторские права ООО Ореанда поскольку Ореанда подала иск с требованием защитить ее от посягательств разработчиков программ и теперь до рассмотрения дела в суде лицензионная продукция не может продаваться на Украине. Если конечно Ореанда милостиво не освободит для легальной торговли некоторые позиции своей номенклатуры краденого. Длится этот гоголевский сюжет заметим лишь с середины августа и следовательно с участием исключительно новой украинской власти.
Джерело: www.korrespondent.net
Голова держдепартаменту інтелектуальної власності Микола Паладій коментує оцінки рівня піратства в Україні з боку Міжнародної фдерації фонографічної індустрії:
Нам не відомо за якими критеріями або технологіями представники IFPI оцінюють український фонографічний ринок - розповів М.Паладій. - Якби ми знали як відбуваються обрахунки ми могли б обговорювати з ними питання процентів і навіть допомагати їм у проведенні цієї процедури. Я вважаю що ринок у 50 млн. населення оцінити досить непросто. Для цього мають бути проведені широкомасштабні опитування із залученням значних коштів. Оскільки ми не маємо коштів на це то й офіційної інформації з цього приводу не існує. Ми можемо сказати лише те що кількість піратської продукції за останні два роки зменшилася в десятки разів - про це свідчать результати наших перевірок на ринках столиці. Після ухвалення у 2002 році закону про диски над проблемою контрафактної лазерної продукції почали працювати і наші державні інспектори і Міністерство внутрішніх справ і Служба безпеки України й кілька інших міністерств і відомств. У результаті перевірок ми маємо сьогодні власні дані про рівень піратської продукції але ж це не вся Україна не весь український ринок. Я абсолютно не погоджуюся з тим що в нас 68% піратської продукції. Але IFPI на це відповідає хитро - мовляв якщо ви не згодні то спробуйте довести що ми помиляємося.
Наші оптичні заводи (а їх у нас сьогодні п ять; є й шостий Але ще невідомо чи отримав він відповідну ліцензію) постійно звинувачують у піратській діяльності. Та кілька разів на місяць наші інспектори з міліцією представниками СБУ і IFPI влаштовують раптові перевірки під час яких на заводі перекриваються всі входи й виходи перевіряється виробництво. Але нічого протизаконного ми не знаходимо. Вся продукція справді легітимна.
Джерело: www.zn.kiev.ua
Деякі фірми на комп ютерах яких встановлено не лише ліцензійне програмне забезпечення використовують методи що ускладнюють роботу правоохоронних органів і пом якшують можливі наслідки порушення авторських прав розробника.
Передусім проводиться постійний аудит програмного забезпечення і ведуться картки обліку програмного забезпечення за кожним комп ютером. Як мінімум системний адміністратор як особа що відповідає за роботу комп ютерної техніки підприємства має чітко знати які програми встановлено на кожному комп ютері компанії. Річ у тім що користувачі ПК іноді самостійно встановлюють на робочих комп ютерах неліцензійні програми куплені на ринку або взяті з інтернету. У випадку візиту перевіряльників ця самодіяльність обов язково призведе до неприємностей для компанії.
Аудит ПЗ дає можливість виявити програми якими не користуються їх рекомендується видаляти якщо на них немає ліцензії або її термін закінчився. Навіть зберігання без використання неліцензійних програм є порушенням прав розробників. Крім того якщо у працівника на комп ютері є відео- чи аудіофайли однак немає підтвердження їх ліцензійності (наприклад файли записано з інтернету або з неліцензійного диска) перевіряльники також можуть зафіксувати порушення у протоколі і цілком обгрунтовано вилучити комп ютерну техніку. Максим Плехов звертає увагу на те що нерідко трапляються випадки коли у підприємства вилучали всі ПК хоча контрафактні програми були встановлені лише на кількох машинах. Таким чином кілька недбалих працівників можуть підвести всю компанію.
Ще один спосіб ускладнити виявлення неліцензійного ПЗ контролюючими органами — обов язкове встановлення паролів на вхід у комп ютер. Причому фахівці радять паролити BIOS тобто зробити так щоб діалогове вікно пароля виводилося на екран безпосередньо після включення живлення а не після завантаження системи як це часто буває. Встановлення такого захисту не дозволяє перевіряльникам на місці без дослідження або експертизи визначити тип і кількість програм які використовуються на цьому ПК.
Окрім названих способів захисту застосовують також інструментальні варіанти розв язання проблеми. Наприклад використовують знімні носії контрафактного ПЗ один з варіантів — кишенька з жорстким диском який вставляють у спеціальні вічка на корпусі системного блоку.
Як захист використовуються і криптографічні програми за допомогою яких можна зашифрувати вміст диска або записати неліцензійні продукти на компакт-диски які зберігатимуться окремо від комп ютера. Досвідчений технік може встановити на комп ютер різноманітні ключі призначені для активації неліцензійних програм.
Один з найнадійніших способів убезпечити компанію від вилучення комп ютерів — використання віддаленого сервера який знаходиться наприклад в одній із квартир сусіднього будинку. На дисках секретного сервера розміщують ПЗ будь-якого походження а також дані що не підлягають розголошенню. Якщо грамотно організувати роботу цієї системи вилучення системних блоків комп ютерів не дасть слідчим жодних доказів — вся інформація і програми залишаться на сервері знайти які буде дуже непросто.
Джерело: www.kontrakty.com.ua
В 5 часов утра розничные торговцы стоят в очереди. В открытом всем ветрам фабричном цехе на Юго-Востоке Москвы выставлены на продажу любые торговые марки со всего мира. На одном прилавке - спортивные костюмы и зимние куртки Adidas и Reebok на другом - рубашки Dolce & Gabbana дальше следуют костюмы и галстуки Versace и Armani. Опытные взгляды проверяют покрой швы этикетки. Пальцы ощупывают материал подкладку пуговицы. Покупатели удовлетворенно кивают или неодобрительно покачивают головами.
Они платят наличными вынимая пачки рублей. Товар укладывается в коробки или квадратные сумки в красно-синюю клетку и отправляются на розничные рынки и в бутики. А чтобы посторонние не мешали у фабрики есть на территории собственная охрана - российская милиция. В мафиозной среде структуру которая защищает называют крышей . А здесь мы видим что крышей является государство.
Продаю мировые марки по оптовым ценам - звучит текст рекламного объявления в московском рекламном издании. Указан адрес и телефон: та самая фабрика. Более явным след к источнику пиратской продукции быть не может.
Иные производители оригиналов идут на союз с бывшими противниками. Например один европейский производитель драгоценностей. Сначала он подал судебный иск против пирата имитировавшего оригинальную продукцию с большим размахом. Но неожиданно иск был отозван. С тех пор изготовитель подлинных изделий использует каналы сбыта этого производителя пиратской продукции для торговли своим лицензионным товаром. Аналогично поступили два ведущих производителя телевизоров которые перевели конвейеры радиозавода в Александрове под Москвой с производства пиратской на оригинальную продукцию.
Подделка торговых знаков является не только экономическим преступлением она может представлять угрозу и для жизни. По данным Министерства здравоохранения в России ежегодно умирают от 30 000 до 40 000 человек в результате употребления поддельной водки. Опасно для жизни и приобретение автомобильных запчастей на московских рынках. Потому что тормозное устройство производства якобы фирм BMW или Mercedes может не иметь никакого отношения к настоящему производителю. Оно может быть собрано из изношенных деталей или из дешевых заменителей. Поход в аптеки может тоже оказаться небезопасным. Покупатели должны считать что им повезло если они приобрели Виагру из прессованного мела или если препарат не окажет никакого действия. В Волгограде было госпитализировано 1000 человек потому что поддельный инсулин был грязным. Эксперты считают что доля поддельных медикаментов на российском рынке составляет 20 %. Особенно популярны плагиаты антибиотиков болеутоляющих средств и инсулина. При этом призвать к ответственности изготовителей яда можно только за подделку торгового знака.
Уличенный изготовитель пиратской продукции будет обязан уплатить штраф в размере всего 35 евро. На этом дело и заканчивается. Кроме того большая часть из конфискованных компакт-дисков не попадает под каток. Три из четырех снова оказываются на прилавках. Но их продают уже фонды ветеранов милиции или юстиции.
Джерело: www.inosmi.ru
Україна зберігає за собою статус пріоритетної зарубіжної країни у так званому списку 301 і стосовно неї продовжують діяти торговельні санкції. А ця обставина унеможливлює вступ нашої держави до СОТ та ЄС. Яким чином можна подолати таку ситуацію? Про це розмова з начальником Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України генерал-майором міліції Леонідом СКAЛOЗУБOМ.
- Під час підготовки та проведення конкурсу Євробачення -2005 ми здійснили оперативно-профілактичну операцію Інтелект в результаті якої до відповідальності притягнуто понад 2 тисячі правопорушників що у чотири рази більше ніж зазвичай в середньому за місяць. З обігу було вилучено піратську аудіовізуальну продукцію на 5 мільйонів гривень.
- Перш за все необхідно переглянути розмір завданої мінімальної матеріальної шкоди з якого настає кримінальна відповідальність. Наприклад якщо до 1 січня 2004 року цю суму становили 3400 гривень то на сьогодні - 29 тисяч гривень. А у кінці поточного року правопорушника можна буде притягнути до кримінальної відповідальності якщо він завдав збитків уже на суму 33 тисячі 200 гривень. Ми розробили і надали відповідні законодавчі пропозиції.
Необхідно також запровадити кримінальну відповідальність за порушення порядку реалізації примірників аудіовізуальних творів фонограм відеограм комп ютерних програм баз даних. Йдеться про виконання вимог щодо маркування голографічними контрольними марками. На сьогодні за подібні порушення передбачена лише адмінвідповідальність - штраф 170 гривень. У порівнянні з прибутками від контрафакту це мізерна сума.
Існують і проблеми з судовим розглядом кримінальних справ та адмінпротоколів про правопорушення у сфері інтелектуальної власності. Зазвичай до піратів застосовуються мінімальні види покарань. Це штрафи від 170 до 1700 гривень ( 80 відсотків вироків) чи виправні роботи (10 відсотків вироків). Суди нерідко приймають рішення про повернення правопорушникам вилученої контрафактної продукції. До речі у Київській області викрито суддю райсуду який отримав 1 тисячу доларів хабара за вирішення питання про повернення правопорушникам вилученої піратської аудіовізуальної продукції вартістю 15 тис. грн.
За ініціативою МВС у другому півріччі заплановано проведення пленуму Верховного суду щодо узагальнення практики судового розгляду даної категорії справ. Матеріали з регіонів на наше прохання вже зібрані Верховним судом і опрацьовуються.
Джерело: uamedia.visti.net
Украина попала на первое место «контрафактников» автоматически перекочевав из предыдущего списка и если говорить серьезно то мы вряд ли заслуживаем столь высокой оценки наших подпольных возможностей. На самом деле (и американцы это прекрасно знают) крупнейшим производителем нелицензионного интеллектуального продукта является Китай. В апреле 2004 года на заседании совместной комиссии по коммерции и торговле (СККТ) Соединенные Штаты добились от китайского вице-премьера Ву И обязательства что Китай примет ряд мер чтобы значительно сократить нарушения по всей стране. В связи с повсеместными проблемами контрафакции и пиратства которые охватили весь внутренний рынок Китая и тем фактом что Китай стал ведущим экспортером контрафактных и пиратских товаров в мировом масштабе. Не случайно в начале 2005 года Китай подвергся беспрецедентной по масштабам внеочередной проверке.
Кстати такая же проверка в ближайшие месяцы ожидает и Украину о чем сказано в докладе. Правда «внеочередная оценка» того какие меры предпринимают украинские власти для защиты прав интеллектуальной собственности может иметь как положительный так и отрицательный результат. Еще три недели назад Соединенные Штаты заявили что готовы отменить экономические санкции против украинских товаров в случае утверждения поправок к закону об оптических носителях информации которые были приняты Верховной Радой в первом чтении. Этим законом сейчас плотно занят министр экономики Сергей Терехин. Правда мало кто знает что отмена санкций последует после дополнительного «пакета» уступок с нашей стороны. В частности речь идет об отмене экспортных субсидий (то бишь возмещения НДС) нашим производителям высоких технологий дабы они окончательно утратили конкурентоспособность на мировом рынке. А также об обеспечении свободного доступа на наш рынок финансовых и аудиовизуальных услуг иностранных компаний. Впрочем не исключено что после принятия вышеназванного закона появятся новые претензии.
Джерело: www.versii.com
Сполучені Штати Америки вважають що Україна є найбільшим порушником авторських прав у світі. Такий висновок як повідомляє українська служба «Радіо Свобода» міститься у звіті офісу торговельного представника США що присвячений проблемі захисту прав інтелектуальної власності у 90 країнах світу. Автори звіту зарахували Україну до категорії так званої «пріоритетної зарубіжної держави»: сюди заносять найзухваліших порушників прав інтелектуальної власності які завдали найбільшої шкоди американській економіці та не виявляли доброї волі у боротьбі із інтелектуальним піратством. У цій малопочесній категорії Україна лише одна хоча США мають серйозні претензії до Китаю та Росії.
Невже ситуація в Україні справді настільки неблагополучна як це видається фахівцям з копірайту у Вашингтоні? Голова Держдепартаменту інтелектуальної власності Микола Паладій сказав Дню що за оцінками експертів Всесвітньої організації інтелектуальної власності Україна - краща з країн на пострадянському просторі щодо захисту прав інтелектуальної власності. Багато іноземних компаній зокрема Майкрософт також вважають що Україна значно просунулася уперед в цьому напрямку. Однак залишається невирішеною одна проблема - прийняття Верховною Радою закону про оптичні носії інформації. За словами Паладія йдеться не про інтелектуальну власність взагалі а про постачання сировини на наші заводи про перетинання кордону дисками отримання ліцензій тощо. Ми робимо усе можливе щоб парламентарії зрозуміли яка ситуація із цим законом. Провели зустрічі із заводами- виробниками які мали більше десяти зауважень до законопроекту. Знято усі зауваження крім питання імпорту. Це дійсно непросте дискусійне питання - повідомив День Паладій. Голова департаменту впевнений що як тільки цей законопроект знову буде в порядку денному парламенту в України з являться шанси бути виключеною із ганебного чорного списку. Цьому сприятиме й деяке пом якшення позиції офісу торговельного представника США стосовно України на яке вплинуло нещодавнє прийняття ВР зазначеного законопроекту у першому читанні.
Джерело: www.day.kiev.ua
Важко знайти ще якийсь злочин що користується такою ж підтримкою у громадськості як реалізація контрафактних аудіо - відеокасет і компакт-дисків. На жаль природа середньостатистичного громадянина така що дарована піратами можливість заощадити пару десятків гривень на одному диску начисто переважає морально-етичні норми змушуючи людину ставати співучасником правопорушення застереженого статтею 203 Кримінального кодексу України.
У 2002 році уряд США оголосив Україну лідером піратського ринку у світі (!!!) після чого ввів стосовно експортованих у Сполучені Штати українських товарів санкції на загальну суму 75 мільйонів доларів. За оцінками Вашингтона у той час в Україні щорічно випускалося приблизно 30-40 млн. нелегальних компакт-дисків при цьому збитки американських фірм від дій українських контрафактників склали $500 млн. Економічні санкції введені як реакція на виробництво й поширення в Україні неліцензійних комп ютерних програм відео- і музичних компакт - дисків для лазерних систем зчитування були скасовані тільки торік після того як наш парламент посилив законодавство відносно захисту авторських прав. Однак вжиті заходи подіяли слабко боротьба з піратством як і раніше ведеться в основному на папері й у стінах Верховної Ради...
Основна причина піратства – український ринок ліцензійної продукції звужений. Це найголовніший фактор. На сьогодні в Україні немає можливості придбати в магазинах актуальні нові ліцензійні фільми та музичні альбоми.
Другий момент – ліцензійні диски з фільмами в продажу з являються з величезним запізненням після виходу їх на широкі екрани. Зараз і сьогодні людям цікавий приміром Денний дозор . Через півроку коли фільм вийде на ліцензійному DVD він уже практично нікому не буде потрібний.
Як уже відзначалося виробництво й поширення неліцензійної продукції – правопорушення причому з минулого року вже не тільки адміністративне але й карне. А значить повинні існувати структури що контролюватимуть дотримання законності. В Україні питаннями захисту авторських прав займається створений при Міністерстві освіти й науки Державний департамент інтелектуальної власності в обов язки якого входить у тому числі й боротьба з аудіовідеопірацтвом. Парадоксально але на всю Україну яка все ще входить у першу десятку країн світу з обсягів піратського ринку припадає всього... 20 інспекторів з питань інтелектуальної власності!
Джерело: www.uc.kr.ua