Брендові, контрафактні і безіменні товари. Що обере суспільство?

Донині бренд сприймався суспільством як щось позитивне і життєво необхідне для успішних продажів товару. Однак на піку кризи більшість споживачів уже не бачить суттєвої різниці між фасонною брендовою сорочкою і добротною безіменною сорочкою, з огляду на те, що остання дешевша, а якість обох товарів порівнянна. Сьогодні, купуючи той чи інший товар, покупці все частіше замислюються над тим, з чого складається його ціна і за що вони платять більшу частину вартості — безпосередньо за продукт чи за його брендовість і рекламне просування. Ось чому наразі при виборі товару його якість, сутність продукту виходять на перше місце.

Медіація як вихід із глухого кута конфлікту

Вероніка БЕРЕЗАНСЬКА,
заступник головного редактора «ІВ» з питань експертизи, фахівець з питань інтелектуальної власності, м. Київ

«Результати тут обумовлені не надприродними здібностями, а послідовністю докладених зусиль та спроможністю ідей. Тим, кого ми називаємо вчителями або лідерами, освіта може бути корисна, але виправдати своє положення вони можуть тільки професійною чесністю»

Даг Хаммаршельд

Нас чекає важлива зустріч, на яку ми покладаємо певні надії щодо подальшого розвитку бізнесу. Ми очікуємо отримати добрі результати від майбутньої співпраці, бо вже зробили низку кроків у цьому напрямку. Можливо, не всі ці кроки сподобаються передбачуваному партнеру, який є ще тим хитруном, однак спробуємо його переконати ми ж теж не ликом шиті. З цими досить позитивними, на наш погляд, думками ми йдемо на ділову зустріч і повністю провалюємо перемовини.

«Гіркий» піар італійських солодощів

Стрімкий розвиток ринкової економіки змусив виробників товарів однієї категорії замислитись над тим, як полегшити споживачам процес вибору бажаного товару серед йому подібних. Так виникла ідея надавати товарам імена, які відрізняли б їх від товарів інших виробників, а світова торгова спільнота познайомилась із поняттям «торговельна марка».

«Обчислення в хмарах» — електрифікація 21-го століття

Вероніка БЕРЕЗАНСЬКА,
заступник головного редактора «ІВ» з питань експертизи, фахівець з питань інтелектуальної власності, м. Київ

21-е століття все частіше називають «цифровим», а грядущий загальний перехід до «обчислень у хмарах» у 21-му столітті порівнюють із масовою електрифікацією на початку 20-го століття. Але якщо сторіччя тому треба було будувати електростанції і створювати глобальні електричні мережі, то сьогодні павутина Інтернету вже існує. Залишилося створити і підключити до неї лише «станції-хмари», так звані дата-центри (центри сховищ і обробки даних) та забезпечити високошвидкісний і стабільний зв’язок. І тоді можливості, доступні раніше тільки провідним інститутам і великому бізнесу прийдуть і до звичайних користувачів — до нас із вами, як колись прийшли мобільні телефони і персональні комп'ютери у наше повсякденне життя.